29 лютого 2024 р.Справа № 440/6668/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 25.10.23 року по справі № 440/6668/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , вважає вказане рішення ухваленим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права . Вказує , що зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення накладено у зв'язку з невжиттям позивачем заходів по надходженню штрафних санкцій до державного бюджету, а саме ненадання до Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області матеріалів для примусового стягнення штрафних санкцій з ФОП ОСОБА_2 (постанови головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора Полтавської області від 01.11.2022 № 17 та № 18), в результаті проведення заходу державного нагляду (контролю), що призвело до недоотримання державним бюджетом штрафних санкцій на загальну суму 67000 грн. Також , у наказі зазначено, що 10.11.2022 року ОСОБА_3 було надано усне доручення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо контролю за єдиною справою № 559. У оскаржуваному рішенні, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач не заперечує отримання усного доручення від ОСОБА_3 . Даний висновок не відповідає дійсності та заперечується позивачем, оскільки він як під час дисциплінарного провадження, так і під час судового розгляду неодноразово зазначав, що усного доручення від ОСОБА_3 щодо контролю за єдиною справою не отримував. В ході судового розгляду відповідачем не доведено, а судом не здобуто належних доказів надання ОСОБА_1 усного доручення. Наполягає на тому , що не отримував ніяких усних доручень у порядку ст. 9 Закону № 889-VІІІ від ОСОБА_3 та не мав фізичного доступу до єдиної справи № 559, яка весь час знаходилась у ОСОБА_3 . Звертає увагу , що зміст наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить відомостей про те, яке саме порушення службової дисципліни та коли вчинив чи допустив позивач, які саме посадові обов'язки він не виконав та які пункти посадової інструкції він порушив чи неналежно виконував. Відсутність в оскарженому наказі посилань на конкретні порушення службової дисципліни та дати їх учинення унеможливлює надання оцінки дотримання відповідачем визначених положеннями Закону України "Про державну службу" строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. У оскаржуваному наказі лише зазначено законодавче формулювання дисциплінарного проступку, без його конкретизації відносно позивача, а саме у чому полягає такий проступок та коли саме він був вчинений. Відповідачем не вказано, якими саме нормами передбачено обов'язок позивача здійснювати заходи щодо контролю за стягненням та надходженням до бюджету штрафних санкцій, не містять жодних конкретних фактів вчинення дисциплінарного проступку із зазначенням дати такого дисциплінарного проступку, які саме посадові обов'язки він не виконав чи неналежно виконував. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року по справі № 440/6668/23 скасувати повністю, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме : визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24 квітня 2023 року № 408-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу . Вважає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 законним, обґрунтованим та таким, що ухвалено відповідно до норм чинного матеріального та процесуального законодавства. Вказує , що ОСОБА_3 надано усне доручення від 10.11.2022 року у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу", п.п.1 п.4.5 розділу 4 Положення про Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджене наказом Головного управління № 2437-ОД від 28.05.2022, тому посилання ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутня інформація про повернення її до Відділу безпечності харчових продуктів та кормів та будь-який розпорядчий документ, а також те, що справа скеровується саме ОСОБА_1 та ненадходження доручення щодо контролю за даною єдиною справою є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Факт передачі ОСОБА_3 єдиної справи № 559 розпорядчих документів, прийнятих за результати здійснення заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в день виходу ОСОБА_1 з лікарняного, а саме 10.11.2022 року, також підтвердив у своїх поясненнях ОСОБА_6 . Факт контролю за виконанням Постанов про порушення суб'єктом господарювання Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми та передачі їх до Управління правового забезпечення для подальших дій щодо примусового виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» в разі несплати суб'єктом господарювання штрафу, підтвердив у своїх поясненнях ОСОБА_4 . Зазначає, що під «дорученням керівника» мається на увазі постановку конкретного завдання керівником державного службовця, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи. Діяння як обов'язкова ознака об'єктивної сторони складу даного дисциплінарного проступку може виражатися як у діях, так і бездіяльності державного службовця. У даному випадку дисциплінарна комісія вбачає бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 , що виражається в нездійсненні тих дій, які мали були б бути здійснені. Відтак, з досліджених матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо відсутності обставин, що заважали державному службовцю виконати свій обов'язок належним чином, а також наявна реальна можливість реалізувати свої посадові обов'язки в повному змісті та обсязі. Вважає , що дисциплінарна комісія прийшла до вірного висновку, що в діях заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 виявлено ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівника, прийняте у межах його повноважень. Таким чином, позивач як державний службовець, який займає посаду заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, мав неухильно дотримуватись вимог власної посадової інструкції, вимог Закону України «Про державну службу» та виконувати усне доручення керівника щодо контролю за єдиною справою № 559. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №440/6668/23 - без змін.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало до суду додаткові пояснення , які обґрунтовані фактично доводами відзивів на позов та на апеляційну скаргу .
Позивач та його представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення , матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що з 24.01.2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з посадовим окладом згідно штатного розпису.
10.03.2023 року на підставі доповідної записки начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Климася І.І. № ДЗ-04.1/105 виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Першіним Ю. виданий наказ №263-ОД "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ".
12.04.2023 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарного провадження відносно заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_1 складено подання, яким рекомендовано застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, передбачене частиною 3 статті 66 Закону України "Про державну службу" за порушення пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення" заступнику начальника управління - начальнику відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 оголошено догану строком на 1 рік за порушення пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".
Позивач не погодився із наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення" та оскаржив його до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що позивач як державний службовець, який займає посаду заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, мав неухильно дотримуватись вимог власної посадової інструкції, вимог Закону України «Про державну службу» та виконувати усне доручення керівника щодо контролю за єдиною справою № 559.Поведінка позивача не відповідає дисципліні та належній поведінці державного службовця щодо невиконання доручення керівника, тому при застосуванні до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як догана, відповідачем в достатній мірі враховано обставини, за яких було вчинене виявлене порушення, надано належну оцінку поясненням позивача щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а тому дійшов висновку , що підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України “Про державну службу”.
Положеннями статті 1 Закону України “Про державну службу” визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про державну службу” державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Частиною першою статті 61 Закону України “Про державну службу” передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом:
1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;
2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;
3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;
4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 2 Закону України “Про державну службу” службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Частиною першою статті 64 Закону України “Про державну службу” визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України “Про державну службу” підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу” є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України “Про державну службу” до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Так, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Крім того, наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
З матеріалів справи вбачається , що оскаржуваний наказ прийнято у зв'язку з тим, що заступником начальника управління - начальником відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Валявським Я.Ф. проявлена службова безвідповідальність до покладених на нього посадових обов'язків, грубо порушено вимоги п.1, 2, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу», ч. 24 ст. 66 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», п.п.1.2 розділу 1, абз. 6 розділу 4 Положення про відділ безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління від 28.05.2021 № 2437-ОД, п. 2 розділу I, п.п. 2,3 п.1 розділу VI Положення про відділ безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління від 30.12.2022 № 1246-ОД, п.13 розділу 3 Посадової інструкції заступника начальника Управління - начальника Відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Валявського Я.Ф., затвердженої в.о.начальника Головного управління від 16.08.2021 року, а також не виконано усне доручення ОСОБА_3 від 10.11.2022 року.
В наказі зазначено , що заступник начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок , передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме: невиконання посадових обов'язків , актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у поданні про притягнення позивача до відповідальності, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, зазначено, що начальник Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Климась Іван Іванович на виконання вимог наказу Головного управління. Держпродспоживслужби в Полтавській області № 219-ОД від 27.02.2023 «Про повідомлення про сплату штрафних санкцій», із яким ознайомлені всі працівники управління 02.03.2023 в системі документообігу, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , дав усне доручення головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та кормів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Колотію Олексію Сергійовичу провести аналіз єдиних справ розпорядчих документів за 2022-2023 роки щодо сплати штрафів у встановлений законом строк, а в разі не сплати - про передачу матеріалів до Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області для примусового стягнення.
Провівши детальний аналіз єдиних справ ОСОБА_6 повідомив наступну інформацію стосовно єдиної справи № 556, яка розпочата 05.08.2022 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Кременчук.
Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 737-ОД від 17.08.2022 та посвідчення (направлення) № 559 від 17.08.2022 захід державного нагляду проводили Валявський Ярослав Федорович - заступник начальника Управління - начальник відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Годинного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Куниця Микола Павлович - головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспожислужби в Полтавській області та за участі ОСОБА_9 - головного спеціаліста-відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Держпродспожислужби в Полтавській області.
До проведення заходу державного нагляду (контролю) члени комісії не були допущені. про що складено акт щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми № 77 від 18.08.2022 та протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 001462 від 23.09.2022.
Оператору ринку направлено вимогу державного інспектора № 01- 27 04.12339 від 19.08.2022, яка не була виконана, на підставі чого складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 001461 від 05.10.2022.
За результатами розгляду вищевказаних протоколів головним державним інспектором та головним державним ветеринарним інспектором Полтавської області Я.Аранчай винесено постанови про накладання штрафів на ФОП ОСОБА_2 за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 17 та № 18 від 01.11.2022 року. На розгляді справи головним державним ветеринарним інспектором та головиим державним ветеринарним інспектором про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про харчові продукти та корми, особисто був присутній начальник Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_3 .
Після розгляду справи, головним державним інспектором та головним державним ветеринарним інспектором Полтавської області дану справу одразу передано до Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини для подальшого контролю за виконанням даних Постанов.
У зв'язку з тим, що у період з 01.11. по 09.11.2022 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному та великим обсягом роботи у ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було надано усне доручення головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_6 про надсилання ФОП ОСОБА_2 про накладання на останнього штрафів за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 17 та № 18 від 01.11.2022 року Дані Постанови були направлені ОСОБА_6 ФОП ОСОБА_2 02.11.2022 року на юридичну та фактичну адресу рекомендованим листом з повідомленням № 01-27 04/1/3422 від 02.11.2022 року.
10.11.2022 року після виходу ОСОБА_1 з лікарняного ОСОБА_3 було надане усне доручення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як посадовим особам, які здійснювали захід державного нагляду (контролю) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , щодо контролю за єдиною справою № 559 за надходженням скарг/ квитанцій про сплату штрафу. У разі несплати штрафу вказаним суб'єктом господарювання підготувати оригінали постанов з метою їх передачі до Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області для подальших дій щодо примусового їх виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
Листи з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення по закінченню терміну зберігання повернуті до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 02.12.2022 року та 07.12.2022 року.
Постанови № 17 та № 18 не були оскаржені та набрали законної сили .
Штраф не був сплачений протягом п'ятнадцяти днів після набрання законної сили постанов про накладення штрафу.
До Управління правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області фахівцями, які проводили захід, не були передані постанови про накладання штрафів № 17 та № 18 від ь01.11.2022 для подальшого примусового стягнення штрафів. До примусового виконання постанови потрібно було пред'явити до 02.03.2023 року.
Надаючи пояснення дисциплінарній комісії , ОСОБА_3 , враховуючи вищенаведене , вбачає неналежне виконання посадових обов'язків заступником начальника Управління - начальником відділу безпечності харчових продуктів та кормів Валявським Ярославом Федоровичем, що призвело до порушення вимог чинного законодавства.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих дисциплінарній комісії, крім іншого, вбачається , що після складання та вручення протоколу всі матеріали перевірки, в т.ч. сам протокол, були передані для подальшою реагування головному державному інспектору та головному державному ветеринарному інспектору, оскільки за приписами ч. 8 ст. 66 Закону України № 2042-VIІК саме до його повноважень входить розгляд справи про порушення та винесення постанови. На запитання членів дисциплінарної комісії ОСОБА_1 чи здійснював він та ОСОБА_10 контроль за єдиною справою № 559 та виконанням Постанов № 17 та № 18 від 01.1 1.2022 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_2 про порушення ним законодавства про харчові продукти та корми, як посадові особи, які проводили захід державного нагляду (контролю) відносно вказаного суб'єкта господарювання, останній відповів, що контроль за сплатою та надходженням до бюджету коштів за накладені штрафи на суб'єктів господарювання у сфері даного законодавства не входить до визначених законодавством повноважень та обов'язків державних інспекторів. У кого знаходилась єдина справа ФОП ОСОБА_2 після її розгляду головним державним ветеринарним інспектором йому не відомо, в матеріалах справи відсутня інформація про повернення її до Відділу безпечності харчових продуктів та кормів, а також будь-який розпорядчий документ, що справа скеровується саме ОСОБА_1 . Доручення щодо контролю за даною єдиною справою не надходило. В Управлінні безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини визначена відповідальна особа за формування єдиних справ, всі документи передаються даній особі для приєднання їх до єдиної справи по факту складання на тому етапі, коли посадова особа, яка уповноважена її вести або підписувати відповідні документи після їх підписання, завершення відповідних дій. Саме відповідальною особою за формування єдиних справ були направлені Постанови № 17 та № 18 від 01.1 1.2022 року ФОП ОСОБА_2 . Справа повертається до Відділу після завершення всіх дій та формується згідно Методичних рекомендацій щодо оформлення і формування ведення єдиної справи розпорядчих документів.
Колегія суддів звертає увагу на те , що відповідно до частини 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відносно питання про те, чи підтверджено в суді доводи відповідача щодо вчинення позивачем такого дисциплінарного проступку як невиконання усного доручення ОСОБА_3 щодо контролю за єдиною справою № 559 за надходженням скарг/ квитанцій про сплату штрафу, то колегія суддів приходить до наступних висновків.
У матеріалах адміністративної справи відсутні і відповідачем не надано суду доказів про те, що позивач дійсно отримав 10.11.2022 усне доручення ОСОБА_3 щодо контролю за єдиною справою № 559 за надходженням скарг/ квитанцій про сплату штрафу.
Враховуючи, що позивач заперечує факт отримання ним такого усного доручення від ОСОБА_3 і про це він зазначив ще в письмових поясненнях , наданих дісциплінарній комісії, тому факт отримання такого усного доручення мав би бути підтверджений в суді належними доказами (як-то, показами свідків, фото чи відео записами, фіксуючими Актами чи іншими допустимими способами), які б містили також і конкретну інформацію про конкретне завдання , яке ставилось позивачу, інформацію про його предмет, мету та строк виконання.
Апелянт вказує , що не отримував ніяких усних доручень у порядку ст. 9 Закону № 889-VІІІ від ОСОБА_3 та не мав фізичного доступу до єдиної справи № 559, яка весь час знаходилась у ОСОБА_3 .
З матеріалів справи вбачається , що судом першої інстанції в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_6 (відповідальний за формування єдиних справ), який повідомив, що під час перебування ОСОБА_1 на лікарняному у листопаді 2022 року він передав єдину справу № 559 ОСОБА_3 .
В свою чергу, в судовому засіданні представник відповідача повідомила, що постанови головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора Полтавської області від 01.11.2022 № 17 та № 18 про стягнення штрафних санкцій були передані до Управління правового забезпечення саме ОСОБА_3 .
Судом апеляційної інстанції витребовувалось у відповідача докази передання справи № 559 ОСОБА_3 у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному та передання справи № 559 ОСОБА_1 після його виходу з лікарняного, однак відповідачем до суду таких доказів не надано.
Також, колегія суддів звертає увагу на те , що відповідачем не доведено якими саме нормами законодавства чи пунктами посадової інструкції на державного інспектора - заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління покладено обов'язок на позивача контролювати оскарження постанов, надходження грошових коштів за сплату штрафів до бюджету, проставляти дати набрання чинності постановами та скріпляти це своїм підписом.
В матеріалах адміністративної справи відсутні і відповідачем не надано суду доказів в підтвердження того , що саме в посадових обов'язках позивача вказано , що на нього як заступника начальника управління - начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління покладено обов'язок контролювати оскарження постанов, надходження грошових коштів за сплату штрафів до бюджету, проставляти дати набрання чинності постановами та скріпляти це своїм підписом
Тобто , відповідач під час дисциплінарного провадження не навів належних, допустимих та обґрунтованих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку , передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме: невиконання посадових обов'язків , актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Враховуючи наведене , посадовими особами, які проводили дисциплінарне провадження відносно позивача не було встановлено обов'язкових обставин задля об'єктивного вирішення питання про подальше притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та визначення його виду, а отже зазначені висновки дисциплінарної комісії , викладенні в поданні від 12.04.2023, не можуть вважатися повними, обґрунтованими та об'єктивними.
Відповідачем не надано ні до суду першої інстанції , ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів обґрунтованості накладення на позивача стягнення у вигляді догани, встановлення допущення позивачем дійсних недоліків та порушень у службовій діяльності та не доведено суду обставин, які б слугували підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому колегія суддів дійшла висновку , що наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає , що відповідачем при прийнятті спірного наказу від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення" за відсутності беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Судом першої інстанції не було досліджено та враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Таким чином, зазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретних обставин вчинення порушення, виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації дозволяє чітко визначити, як кваліфікував дії чи бездіяльність посадової особи саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення.
Крім цього, обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону № 889-VIII безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.
Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Колегія суддів звертає увагу на те , що зміст оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить відомостей про те, яке саме порушення службової дисципліни та коли вчинив чи допустив позивач, які саме посадові обов'язки він не виконав та які пункти посадової інструкції він порушив чи неналежно виконував. В наказі відсутній стислий виклад обставин справи.
У оскаржуваному наказі лише зазначено законодавче формулювання дисциплінарного проступку, без його конкретизації відносно позивача, а саме у чому полягає такий проступок та коли саме він був вчинений.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуваний наказ є немотивованим і не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 01 листопада 2022 року по справі № 380/3045/21.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, в той час як відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийнятого спірного наказу.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки колегія суддів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки колегією суддів були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі № 440/6668/23 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24.04.2023 року № 408-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 05.03.2024 року