04 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/12806/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до суду з заявою, в якій просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом десяти днів подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 620/12806/23; попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, не виконує, що є порушенням приписів законодавства, а також грубо порушує права позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 призначено до розгляду вказану заяву в письмовому провадженні.
Відповідачем подано пояснення на заяву про встановлення судового контролю, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 повністю та зазначає, що відповідно, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 хоч і здійснений на виконання рішення суду у справі №620/3740/23 з метою захисту його права на належний рівень пенсії, але обумовлений підвищенням розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. Тобто, оскільки пенсія позивача перераховувалася після 1 березня 2018 року у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана обставина є підставою, яка в силу приписів абзацу третього пункту 1 постанови №713 виключає можливість встановлення доплати в сумі 2000,00 грн.
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 620/12806/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 28.02.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 10.11.2023.
02.01.2024 у справі №620/12806/23 ОСОБА_1 видано виконавчі листи.
09.01.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 73770770.
Листом від 01.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 (справа №620/12806/23) на ОСОБА_1 виконано. Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн повідомляє, що згідно з висновками суду на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 по справі №620/4979/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05.03.2019, із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Проте, після проведення зазначеного перерахунку пенсії, позивачу припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, посилаючись на те, що вказаною постановою не передбачено проводити щомісячну доплату до пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019. З 28.02.2023 доплата пенсії на виконання вищевказаного рішення суду відсутня, оскільки з 01.02.2022 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 (справа №620/3740/23) пенсія ОСОБА_1 нарахована в розмірі 13468 грн 61 коп., з 01.03.2022 15354 грн 22 коп., з 01.03.2023 - 16854 грн 22 коп., обчисленої з грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року.
З вказаною позицією суд не погоджується, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 620/12806/23, яке набрало законної сили, залишається не виконаним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суду не надано доказів щодо проведення з 28.02.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Враховуючи викладене заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 620/12806/23 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 240-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 620/12806/23.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 04.03.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО