04 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/3009/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу.
Предметом позову є визнання протиправними та скасування пунктів наказу від 20.11.2023 №97 ''Про результати службового розслідування за фактом втрати майна''.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
За змістом частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (у т.ч. вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Вказаний вид служби відноситься до публічної ( пункт 17, частини першої статті 4 КАС України).
Отже, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Частина п'ята статті 122 КАС України у даній категорії справ встановлює місячний строк звернення до суду.
Отже, на підставі частини третьої статті 3 КАС України до спірних правовідносин слід застосовувати строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою.
Частинами першою та третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, та суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 та від 04.12.2019 у справі №815/2681/17, в яких зазначено, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, які визначають місячний строк звернення до суду.
Предметом спору є визнання протиправними та скасування пунктів наказу від 20.11.2023 №97 ''Про результати службового розслідування за фактом втрати майна'' під час проходження публічної служби, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України місячний строк на звернення до суду.
Однак з позовом позивач звернувся до суду 23.02.2024, що свідчить про пропуск строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
З огляду на це, позивач повинен мотивувати та надати відповідні докази, що він не знав або не міг дізнатися про порушення свого права, як передбачено частиною першою статті 77 та частиною другою статті 79 КАС України.
Втім, позовна заява не містить мотивів та доказів, в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, згідно зі статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надіслання на адресу суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко