05 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4654/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2023 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 №24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
1.2. Ухвалою суду від 10.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позовної заяви та доданих до неї документів, представник позивача зазначає, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 21.04.2023 № 282-ОС майстер-сержанту ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.05.2023 № 315-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
2.2. Під час проходження військової служби та звільнення позивач перебував на усіх видах забезпечення, у тому числі на речовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ).
2.3. Вказує, що 01.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату у зв'язку із звільненням з військової служби компенсації за неотримане речове майно. У відповіді № 14/7353-23-Вих від 10.06.2023 року на адвокатський запит відповідач повідомив, що виплата компенсації за неотримане речове майно буде здійснена після надходжень бюджетних асигнувань на рахунок НОМЕР_2 прикордонного загону.
2.4. Разом з тим, із наданої відповідачем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за період проходження військової служби вбачається, що відповідач не у повному обсязі нарахував компенсацію за неотримане речове майно, право не яке останній набув у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
2.5. Представник позивача вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі в аргументах представника позивача - Порядок № 178).
2.6. Так, Порядком №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби на підставі Наказу командира (начальника) військової частини у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої і додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
2.7. У довідці вартості речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння, тим самим зменшивши розмір грошової компенсації за неотримане під час служби речове майно згідно цін розрахованих Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року та доведених до органів охорони кордону у наказі від 13.01.2023 № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
2.8. Стверджує, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2023 році і порівнюючи ціни на предмети обмундирування зазначені у довідці на виплату позивачу компенсації за неотримане речове майно, вбачається невідповідність цін, визначених розпорядженням.
2.9. При цьому, представник позивача допускає, що відповідач при здійсненні нарахування грошової компенсації військовослужбовцю за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, виходив з правового регулювання відомчої Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року № 1132. У зв'язку з цим, на переконання представника позивача, при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно застосуванню підлягає саме Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ та Порядок № 178, а не підзаконні акти, які звужують обсяг майнових прав військовослужбовця та суперечать вимогам зазначеного Закону.
2.10. З огляду на зазначене, позивач набувши право на речове майно особистого користування під час проходження військової служби має право на його реалізацію при звільненні у спосіб отримання компенсації саме вартості неотриманого речового майна у повному обсязі за цінами станом на 01.01.2023 року встановленими наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» без застосування пропорційності часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Позиція відповідача
2.11. До суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
2.12. Так, стверджує, що на виконання статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.10.2016 року №1132, затверджена Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, яка визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №1132).
2.13. Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 передбачено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.
2.14. Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції №1132 передбачено, що підставою для зарахування військовослужбовця на речове забезпечення є речовий атестат і наказ (з кадрових питань) начальника органу Держприкордонслужби або наказ (з адміністративно-господарських питань) Адміністрації Держприкордонслужби.
2.15. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно..
2.16. Пунктом 4,5 Порядку №178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі формується на підставі облікових даних, які відображаються в арматурних картках, які веде кожна речова служба на забезпеченні якої перебуває військовослужбовець.
2.17. Враховуючи вказане вважає, що проведений розрахунок за не отримане речове майно відповідає Наказу МВС України від 31.10.2016 року №1132.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. З матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 21.04.2023 № 282-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.05.2023 № 315-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.05.2023 року.
3.2. ОСОБА_1 звернувся до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою від 01.05.2023 року, у якій просив дати вказівку начальнику речової служби про нарахування йому грошової компенсації за недоотримане під час проходження військової служби в ДПС України речове майно у відповідності до наказу МВС України від 31.10.2016 року №1132 та виявляє власне бажання отримати грошову компенсацію замість належних йому до видачі предметів речового майна.
3.3. У свою чергу, у відповіді на адвокатський запит представника позивача листом від 10.06.2023 року №14/7353-23-Вих відповідач повідомив про те, що виплата компенсації за неотримане речове майно буде здійснена після надходжень бюджетних асигнувань на рахунок НОМЕР_2 прикордонного загону
3.4. Відповідно до довідки №11 (без дати) про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби, майстер-сержанту ОСОБА_1 визначено вартість речового майна у розмірі 5456,05 грн. Довідка видана на підставі наказу МВС від 31.10.2016 року № 1132 п. 10, розпорядження АДПСУ від 13.01.2023 року №23-АГ.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. У цій справі, в першу чергу, суд вбачає за необхідне зазначити, що позовні вимоги зводяться до досягнення позивачем мети отримати грошової компенсації за неотримане речове майно у належному розмірі. Відтак, суд зазначає, що у разі встановлення судом наявності у позивача такого права відповідну компенсацію належало виплати позивачу при його звільненні, що відповідачем зроблено не було. Відтак, предметом цього позову є дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у неналежному розмірі. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати таким діям відповідача оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
4.2. Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-ХІІ(далі - Закон№3551-ХІІ), Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
4.3. Так, згідно частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів..
4.4. У відповідності до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, головою Служби зовнішньої розвідки України, головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
4.5. Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 року (далі - Порядок № 178).
4.6. Пункт 2 Порядку №178 вказує, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
4.7. Згідно пункту 3 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.
4.8. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).
4.9. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).
4.10. Таким чином, статтею 9-1 Закону №2011-XII та пунктом 3 Порядку № 178 чітко передбачено право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі його звільнення з військової служби.
4.11. Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 року у справі №803/756/17, від 30.04.2020 року у справі №813/4138/17 сформував висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, Верховним Судом визначено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
4.12. Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
4.13. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
4.14. Враховуючи вищевказане, за позивачем навіть після звільнення з військової служби у запас зберігається право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у тому випадку, якщо така не була виплачена йому при звільненні.
4.15. Судом у цій справі встановлено, що позивач звернувся до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою про виплату грошової компенсації при звільненні за недоотримане речове майно.
4.16. Відповідно до довідки №11 (без дати) про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби, майстер-сержанту ОСОБА_1 визначено вартість речового майна у розмірі 5456,05 грн. Довідка видана на підставі наказу МВС від 31.10.2016 року № 1132 п. 10, розпорядження АДПСУ від 13.01.2023 року №23-АГ.
4.17. Проте, судом встановлено, що розрахунок суми, яка підлягає позивачу до виплати не проведений виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня поточного року, крім того, ціни зазначені у довідці № 11 (без дати) про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби майстер-сержанту ОСОБА_1 , не відповідають цінам, визначеним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
4.18. Суд звертає увагу на те, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України згідно наказу від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» зобов'язано здійснити нарахування військовослужбовцям грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих протягом проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснювати відповідно до його розрахунку вартості згідно з додатковим до цього розпорядження.
4.19. При цьому, зазначення у довідці №11 (без дати) про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби невірного номера наказу АДПСУ від 13.01.2023 року суд розцінює яке технічну помилку, адже у листі від 10.06.2023 року №14/7353-23-Вих відповідач робить посилання на вірний наказ АДПСУ від 13.01.2023 року №24-АГ.
4.20. Водночас, представник відповідача у відзиві зазначає, що проведений розрахунок за не отримане речове майно відповідає Наказу МВС України від 31.10.2016 року №1132.
4.21. З приводу зазначених доводів представника відповідача суд зазначає наступне.
4.22. Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року №1132 (далі - Інструкція №1132) визначає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби (пункт 10 Інструкції №1132).
4.23. Однак, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
4.24. Оскільки саме Порядком №178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, відтак дії відповідача щодо нарахування та виплати при звільненні позивача компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», є протиправними.
4.25. При цьому, суд вважає, що у НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), як суб'єкта владних повноважень, наявний обов'язок дотримуватись вимог Закону №2011-ХІІ та Порядку №178 для уникнення звуження обсягу прав позивача як військовослужбовця.
4.26. Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов'язання провести відповідний перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно станом на 1 січня 2023 року.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що розрахунок суми компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, не проведений відповідачем виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня поточного року, крім того, ціни зазначені у довідці № 11 (без дати) про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження служби майстер-сержанту ОСОБА_1 , не відповідають цінам, визначеним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
5.3. При цьому, як встановлено судом, відповідачем не виплачено позивачу жодних сум компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання позивачем відповідного речового майна та доказів проведення з ним розрахунків в разі неотримання відповідного речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
5.4. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.5. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
5.6. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2023 року № 24-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - НОМЕР_2 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321682).
Суддя О.В. Анісімов