Справа № 560/131/24
іменем України
05 березня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним та скасування рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, викладене у вигляді довідки від 02 жовтня 2023 року про невизнання інвалідом позивача ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є протиправним, оскільки прийняте за відсутності акту огляду та протоколу засідання комісії, тобто, прийняте з порушенням Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317). Звертає увагу на порушення пункту 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення).
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що розглядаючи питання про встановлення групи інвалідності позивачу, відповідач не порушив порядку розгляду цього питання, а тому, оскаржене рішення прийнято з дотриманням норм законодавства. Звертає увагу, що позивач не скористався правом досудового оскарження рішення Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії.
Вказує, що рішенням медико-соціальної експертної комісії, щодо визначення групи інвалідності, є відповідний пункт (п.30.4. "Група інвалідності_________") акту огляду медико-соціальною експертною комісією та відповідна графа (графа 8 "група інвалідності") протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії. В свою, чергу довідка про невизнання інвалідом не є рішенням медико-соціальної експертної комісії чи формою первинної облікової документації до якої вноситься рішення прийняті комісією та результати експертного огляду.
Вважає, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, причини інвалідності є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, в той час як адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин. Позивач вважає відсутньою колегіальність прийняття оскарженого рішення. Позивач має обмеження здатності до трудової діяльності, що є підставою для визнання його інвалідом 3-ї групи.
До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що твердження позивача не ґрунтуються на нормах законодавства.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи та зупинення провадження у справі №560/131/24 відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
На адресу Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" 13.03.2023 надійшла посильна документація для проведення медико-соціальної експертизи гр. ОСОБА_1 : направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 09.03.2023; рентгенограма від 07.03.2023; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-230215/3875 від 06.03.2023; довідка від 11.11.2022 №641; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-221010/18968 від 20.12.2022; копія картки платника податків від 04.07.2017 та копія паспорта НОМЕР_1 (стор.: 1, 2, 3, 10, 11).
За змістом акту огляду медико-соціальною експертною комісією №5045 від 02.10.2023 усіма членами комісії позивача особою з інвалідністю не визнано.
Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу видано довідку про невизнання інвалідом.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Частиною першою статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина друга статті 6 Закону №875-ХІІ).
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - це міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист; обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).
Медико-соціальна експертиза-це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).
Розділом IX "Медична експертиза" Закону України від 19.11.1992 №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (далі - Закон №2801-XII) передбачено в якості одного з виду медичної експертизи, поряд з такими видами медичної експертизи, як: судово-медична і судово-психіатрична експертизи, патологоанатомічні розтини, військово-лікарська експертиза тощо, такий окремий вид медичної експертизи, як експертиза стійкого розладу функцій організму (медико-соціальна експертиза).
Положення про медико-соціальну експертизу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі Положення №1317).
Положення №1317 визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Пунктом 3 Положення №1317 встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.
Приписами пунктів 17 - 20 Положення №1317 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За змістом пункту 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Порядок участі представників органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Згідно з пунктом 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).
Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 2.2. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033 (далі - Інструкція №561), особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II або III група інвалідності.
Згідно з пунктом 27 Положення №1317 підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції №561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Як встановив суд, комісія провела засідання у повному складі і колегіально прийняла рішення, яке внесене до акту огляду медико-соціальною комісією №5045 від 02.10.2023, підписаного головою комісії та її членами і засвідченого печаткою, відповідно до якого група інвалідності позивачу не встановлена. Відповідно до пункту 34 "Обгрунтування експертного рішення" зазначеного акту "Ступінь функціональних порушень в даний час не дає підстав для встановлення групи інвалідності".
Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятого рішення внесені також до протоколу №139 засідання Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 02.10.2023 (запис №5045/41 протоколу №139 засідання Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 02.10.2023 з Журналу протоколів засідань Хмельницької обласної МСЕК).
З урахуванням наведених приписів Положення №1317, рішенням медико-соціальної експертної комісії, щодо визначення групи інвалідності є пункт 30.4 "Група інвалідності_________" акту огляду медико-соціальною експертною комісією та відповідна графа (графа 8 "група інвалідності") протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії. Разом з тим, для медико-соціальних експертних комісій за результатами проведення медико-соціальної експертизи, чинним законодавством не визначено складання такого окремого документа, як рішення медико-соціальної експертної комісії.
При цьому, довідка про невизнання інвалідом не є рішенням медико-соціальної експертної комісії чи формою первинної облікової документації до якої вноситься рішення прийняті комісією та результати експертного огляду.
Щодо твердження позивача, що довідку про невизнання інвалідом підписано не головою МСЕК ОСОБА_2 , а лікарем ОСОБА_3 , суд оцінює його критично. Відповідно до пункту 2 наказу Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" від 27.12.2022 №28-аг "Про заходи щодо посилення захисту та забезпечення дотримання прав і свобод військовослужбовців під час проведення медико-соціальної експертизи" задля попередження можливих зволікань в оформленні документації за результатами проведення медико-соціальної експертизи під час участі голови Хмельницької обласної МСЕК у виїзних оглядах військовослужбовців, а також, уникнення надмірних очікувань особами, медико-соціальна експертиза яких завершена та прийняте рішення про невизнання особою з інвалідністю, уповноважено лікаря невролога КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" ОСОБА_3 на підписання відповідних довідок про невизнання інвалідом. Посилання позивача на те, що він не є військовослужбовцем суд вважає безпідставним, оскільки він є особою, медико-соціальна експертиза якої завершена та прийняте рішення про невизнання особою з інвалідністю і, відповідно, належить до кола осіб. визначених пунктом 2 вказаного наказу.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем пункту 7 Положення, суд вважає його необґрунтованим з врахуванням такого.
Згідно з пунктом 7 Положення комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, визначених у пункті 5 цього Положення, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.
Якщо комісія не прийняла рішення про продовження строку тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності закривається датою проведення огляду.
Тобто пункт 7 Положення стосується проведення медико-соціальної експертизи виключно тих осіб, що перебувають на листку тимчасової непрацездатності.
Водночас, в направленні на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 09.03.2023 відсутні відомості про перебування позивача на листку тимчасової непрацездатності. Також вказаний лист до направлення не додано. Доказів протилежного не надано. Не здобуто таких доказів і судом. Крім того, згідно з пунктом 18 направлення від 09.03.2023 підставою для направлення на МСЕК визначено "наявність ознак інвалідності", а не "продовження (непродовження) листка непрацездатності". Також, в пункті 7 "Адреса місця роботи" направлення від 09.03.2023 зазначено, що позивач "не працює", що свідчить про не можливість його перебування на листку тимчасової непрацездатності.
Суд зазначає, що чинними законодавством визначено можливість оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії та проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.
Пунктами 23, 24 Положення визначено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Суд зазначає, що судовому захисту належить лише порушене право. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Обов'язковою умовою визнання протиправним рішення є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цим рішенням.
Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Суд встановив, що рішення від 02.10.2023 є діюче, не скасоване, оскільки позивач не оскаржив його у порядку, визначеному пунктами 23, 24 Положення.
Водночас, суд зазначає, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, причини інвалідності є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, в той час як адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.09.2019 у справі №215/3246/17 та від 09.12.2019 у справі №160/9746/18.
Завданням суду, при вирішенні цього спору, є перевірка дотримання медико- соціальною експертною комісією встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у цій справі.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не порушив порядку розгляду питання встановлення групи інвалідності позивачу, а тому, рішення відповідає положенням Інструкції №561, Положення, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідач:Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (вул. Пілотська 1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 23562203)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк