Справа № 560/2982/24
іменем України
05 березня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,
01.03.2024 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд із заявою, в якій просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , застосованого в.о. начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 10 год. 30 хв. 01.03.2024 року рішенням про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті недопуску відповідачем посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області до проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 , обґрунтованість якого, згідно норм Податкового кодексу України, має бути підтверджена судом.
Ухвалою від 01.03.2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 05.03.2024 року о 10:30 год. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов до 16:00 год. 04.03.2024 року.
Ухвала про відкриття провадження надіслана 01.03.2024 на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
01.03.2024 секретарем судового засідання складено телефонограму про повідомлення відповідача про зміст ухвали суду, а також про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.7 ст.283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань станом на 05.03.2024 10:30 год. не подав.
Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.02.2024 року №786-п «Про проведення фактичної перевірки» призначено проведення фактичної перевірки СГ-фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач), що здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
З метою проведення фактичної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 29.02.2024 о 15 годині 30 хвилин, на підставі направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 26.02.2024 року № 1191, № 1192, головні державні інспектори відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління у Хмельницькій області Хмельницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керуючись нормами Податкового кодексу України, наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №786-П від 26.02.2024, здійснили вихід за місцем здійснення діяльності платника, а саме: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює діяльність фізична особа-підприємць ОСОБА_1 .
Відповідачу 29.02.2024 о 15 годині 30 хвилин пред'явлено наказ, службові посвідчення та направлення на проведення перевірки.
ФОП ОСОБА_1 ознайомився з наказом та направленнями на перевірку, але підписувати направлення для проведення перевірки відмовився та не допустив посадових осіб до проведення фактичної перевірки.
Посадові особи Головного управління ДПС у Хмельницькій області попередили відповідача про відповідальність за перешкоджання здійсненню перевірки діяльності посадовим особам контролюючого органу.
У зв'язку із не допуском до проведення фактичної перевірки 29.02.2024 року, о 15 год. і 30 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.03.2024 року, в.o. начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 10 год. 30 хв. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків СГ-фізичної особи ОСОБА_1 , яке направлено платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком.
Для підтвердження обґрунтованості прийнятого 01.03.2024 рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, позивач звернувся до суду з цією заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 цієї ж статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 ПК України.
Так, положеннями пункту 80.2 вказаної статті, зокрема, передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПК України.
Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Враховуючи встановлені судом вищезазначені обставини справи та дослідивши подані позивачем докази, суд зазначає, що контролюючим органом дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо порядку проведення фактичної перевірки відповідача.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Пунктами 94.3 та 94.4 цієї ж статті передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Пунктом 94.6 статті 94 ПК України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частиною сьомою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Матеріали справи свідчать, що ознайомився з наказом та направленнями на перевірку, але підписувати направлення для проведення перевірки відмовився та не допустив посадових осіб до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Враховуючи додані до заяви докази та вищенаведені норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України обставини, яка є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме, відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів на спростування доводів контролюючого органу платником податків не надано.
Разом з цим, зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності підтверджено правомірність вимог заявника.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), застосованого 01.03.2024 о 10 год 30 хв. рішенням в.о. начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя В.К. Блонський