Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
05 березня 2024 р. справа № 520/32542/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник, громадянин, позивач) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області щодо ненадання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмової згоди на перетин державного кордону України, як особі, яка виключена з військового обліку; 2) зобов'язання Ізюмський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмову згоду на перетин державного кордону України, як особі, яка виключена з військового обліку.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що суб'єкт владних повноважень вчинив протиправну бездіяльність у вигляді ненадання письмової згоди на перетин державного кордону України, як особі, яка виключена з військового обліку.
Відповідач, Ізюмський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що позивач не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для повторного проходження медичного огляду військовозобов'язаних, що унеможливлює визначити його стан придатності до військової служби.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 22.05.2014 року комісією Ізюмсько-Борівського ОМЦП визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з 27.10.2014 року з військового обліку за ст. 67 "б". гр. І, Н-з МОУ №402-2008, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 05.11.2014 року.
09.04.2023 року заявник мав намір перетнути державний кордон України на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Краківець".
Рішенням від 09.04.2023 року 7 прикордонного Карпатського загону начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип А) страшним лейтенантом - ОСОБА_2 відносно заявника було прийнято рішення про відмову у перетинанні Державного кордону України.
Як з”ясовано судом, юридичною підставою для вчинення цього управлінського волевиявлення суб”єктом владних повноважень були обрані Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року", постанова КМУ від 27.01.1995р. №57, а фактичною підставою послугувало судження суб”єкта владних повноважень про ненадання громадянином на паспортний контроль документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
11.08.2023 року заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом щодо його права на перетин державного кордону України, на який надано лист від 24.08.2023р. за вих. №44, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено, що ОСОБА_1 за висновком військово-лікарської комісії від 22.05.2014 винесено ст.67 "б" відповідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Наказ МОУ №402 від14.08.2008 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", тобто такі особи непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час. Запис в тимчасовому посвідченні (№552924) ОСОБА_1 проте, що його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - зроблено з порушенням Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. ОСОБА_1 повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, що визначить стан придатності до військової служби. Для надання ІНФОРМАЦІЯ_2 письмового підтвердження, щодо права у перетині кордону або отримання письмової згоди, для перетину кордону немає законних підстав.
Стверджуючи про протиправну бездіяльність відповідача з приводу щодо ненадання письмової згоди на перетин державного кордону України, як особі, яка виключена з військового обліку, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
За змістом ст.ст.17 і 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу, обов"язком кожного громадянина України. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Суспільні відносини з приводу порядку виконання громадянами військового обов"язку унормовані приписами Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ "Про військовий обов"язок і військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затверджене Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008; далі за текстом - Положення №1153/2008), Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009р. №170, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.08.2009р. за №438/16454; далі за текстом - Інструкція №170).
У розумінні ст.1 Закону України від 06.12.1991р. №1932-ХІІ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За визначенням ст.1 Закону України від 21.10.1993р. №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022р. № 62/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (затверджено Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX), який наразі триває.
Визначення поняття воєнний стан міститься в ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", згідно якого воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація). Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Отже, саме Ізюмський РТЦК та СП є компетентним суб”єктом владних повноважень із безпосереднього проведення заходів із мобілізації у межах адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстровано місце проживання заявника.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ "Про військовий обов"язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.6 ст.2 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ "Про військовий обов"язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Частиною 1 ст.4 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ "Про військовий обов"язок і військову службу" визначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до ст. 37 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України): приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць; звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов'язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Отже, при застосуванні розширеного тлумачення ч.4 ст.37 Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст.22 Закону України від 21.10.1993р. №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.6 ст.22 Закону України від 21.10.1993р. №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії правового режиму воєнного стану у якості випадків обмеження свободи пересування громадянина України може бути кваліфікована ситуація відсутності у військовозобов'язаної особи чоловічої статі - громадянина України дозвіл керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з місця проживання.
У спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_2 заявнику не було надано ані письмового підтвердження щодо права у перетині кордону, ані письмової згоди для перетину кордону.
У листі від 24.08.2023р. за вих. №44 Ізюмським РТЦК та СП повідомлено, що ОСОБА_1 за висновком військово-лікарської комісії від 22.05.2014 винесено ст.67 "б" відповідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Наказ МОУ №402 від14.08.2008 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", тобто такі особи непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час. Запис в тимчасовому посвідченні (№552924) ОСОБА_1 проте, що його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - зроблено з порушенням Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. ОСОБА_1 повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, що визначить стан придатності до військової служби. Для надання ІНФОРМАЦІЯ_2 письмового підтвердження, щодо права у перетині кордону або отримання письмової згоди, для перетину кордону немає законних підстав.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За приписами ч.5 ст.22 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі за текстом - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п.7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до п. 9,11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема :здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників; організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів.
В силу п.12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Частиною 1 ст.39 Закону №2232-XII встановлено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Порядок призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначений статті 39-1 Закону №2232-XII.
Частинами 6, 7 ст.39-1 Закону №2232-XII передбачено, що громадяни України, які призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов'язковий медичний огляд.
Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову: 1) визнані за результатами медичного огляду непридатними до військової служби за станом здоров'я; 2) досягли граничного віку перебування в резерві, або якщо час, що залишився до досягнення такими громадянами граничного віку перебування в резерві, є меншим за строк, на який здійснюється призов; 3) вислужили встановлені строки військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, і з дня їх звільнення з такої служби пройшло менше одного року; 4) мають загальний строк військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у календарному обчисленні не менше одного року. Такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за їхньою згодою.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з п.3 цього Положення громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі за текстом - Положення №402).
Пунктом 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент надання відповіді заявнику) передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) з метою визначення придатності, зокрема: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до п.р. 2.1, 2.2 глави 2 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент надання відповіді заявнику) організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.
Медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров'я. Кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.
Згідно з п.п. 3.1-3.3 глави 3 розділу II Положення №402 (в редакції чинній на момент надання відповіді заявнику) (медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Отже, громадяни України, які добровільно вступають на військову службу або призиваються, у тому числі, із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов'язковий медичний огляд, за результатом якого визначаються особи, які є непридатними до військової служби за станом здоров'я.
Як вже було зазначено вище, позивач з 22.05.2014 року комісією Ізюмсько-Борівського ОМЦП визнаний непридатним до військової служби та 27.10.2014 року його виключено з військового обліку за ст. 67 "б", гр. І, Н-з МОУ №402-2008, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 05.11.2014 року.
Відповідно ст. 67 "б" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві Додатку 1 до Положення №402 (як станом на момент видачі позивачу тимчасового посвідчення, так і станом на на момент надання відповіді заявнику) включено: обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія (гідронефроз, піонефроз), вторинний пієлонефрит, сечокам'яна хвороба, інші хвороби нирки і сечоводу, зморщена, мала нирка, набута кіста нирки, цистит, хвороби сечового міхура, невенеричний уретрит, стриктура уретри, інші хвороби уретри та сечовивідної системи N20-N39 з помірними порушеннями функцій; у графі І зазначено, що громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби, з такими хворобами непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час; у графах ІІ-ІІІ зазначено, що громадянам, військовослужбовцям, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщикам (мічманам), та громадянам, особам офіцерського складу, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб офіцерського складу, офіцерам запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, з такими хворобами, непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Тобто, відповідно ст. 67 "б" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві Додатку 1 до Положення №402 (графа І) громадяни призовного віку (до яких відносився позивач у 2014 році) з зазначеними вище хворобами визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що оскільки ОСОБА_1 , 1993 року народження, було визнано непридатним до військової служби або обмежено придатним, що визначається індивідуально відповідно до ст. 67 "б" графи І Додатку 1 до Положення №402 від 14.08.2008р., його було знято з обліку громадян призовного віку та відповідно Протоколу №12 від 22.05.2014р. передано на облік військовозобов'язаних.
Також значено, що ОСОБА_1 по теперішній час не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для повторного проходження медичного огляду військовозобов'язаних, що унеможливлює визначити його стан придатності до військової служби.
Дане твердження узгоджується з матеріалами справи, в яких відсутній документ про повторне проходження заявником медичного огляду військовозобов'язаних.
Позивачем надано до матеріалів справи копію консультативного висновку спеціаліста від 19.05.2023 року, копію акту №105, копію довідки від 30.01.2004р. та копію висновку УЗД щодо стану здоров'я заявника.
Будь-яких інших документів до матеріалів справи позивачем не подано.
Водночас, надані позивачем документи не підтверджують повторне проходження ним медичного огляду військовозобов'язаних відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ 14.08.2008 №402.
Отже, стан придатності заявника до військової служби під час воєнного стану взагалі не визначено, а тому у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було законних підстав на надання заявнику письмового підтвердження щодо наявності у нього права у перетині кордону або отримання письмової згоди для перетину кордону.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд зважає, що за загальним правилом п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України рішенням суб'єкта владних повноважень є письмовий акт, дією суб'єкта владних повноважень є вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, а бездіяльністю є ухилення від виконання обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах владним суб'єктом не було вчинено протиправної бездіяльності щодо ненадання заявнику письмової згоди на перетин державного кордону України, як особі, яка виключена з військового обліку, оскільки заявник у період дії воєнного стану в Україні не з'явився до Ізюмського РТЦК та СП для звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, що визначить стан придатності до військової служби.
Отже, у спірних правовідносинах не встановлено порушення прав позивача з боку суб'єкта владних повноважень, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева