Справа № 500/243/24
04 березня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання чинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання чинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 07.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Дане клопотання мотивоване тим, що для позивача дана справа має виняткове значення, оскільки, на думку представника позивача, керуючись незаконним та неправомірним висновком службового розслідування затвердженого 11.12.2023 начальником ГУ ДСНС України у Тернопільській області Маслеєм В.М., 12.12.2023 керівництвом ГУ ДСНС України у Тернопільській області прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, цього ж дня прийнято наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту із виключенням з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу ГУ ДСНС України у Тернопільській області та зняття зі всіх видів забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Відповідно до частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).
Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, а законодавець у частині четвертій статті 257 КАС України лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких в ній зазначено.
Суд звертає увагу, що в порушення вимог частини першої статті 167 КАС України, клопотання представника позивача не містить належних підстав, не вказано, які конкретні обставини даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження. Водночас, така категорія справ не визначена у переліку частини четвертої статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.
До того ж, відповідно до пункту 5 частини першої ст.104 Кодексу цивільного захисту України, вищий начальницький склад - генерал - майор служби цивільного захисту, генерал - лейтенант служби цивільного захисту, генерал - полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту.
Поряд із цим, згідно з пунктом 4 частини першої ст. 104 Кодексу цивільного захисту, майор служби цивільного захисту, ким є позивач, віднесено до категорії старшого начальницького складу, що в розумінні Примітки до ст. 51-3 Закону України "Про запобігання корупції", не думку суду, не відноситься до вищого начальницького складу.
У відповідності до пункту 1 частини шостої ст. 12, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про розгляд даної судової справи за правилами загального позовного провадження до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Дерех Н.В.