04 березня 2024 року м. Рівне №460/867/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII;
2) стягнути з Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2022 році він отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».Вважаючи, що виплата допомоги у 2022 році здійснена не в повному обсязі, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та виплату її з урахуванням раніше виплачених сум, однак відповідач відмовив у такому перерахунку грошової допомоги.
Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач з даним позовом не погоджується та вважає його безпідставним, оскільки позивача не було позбавлено права на виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня 2022 року, яку проведено позивачу у розмірі 1491,00 грн відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.
Позивач відповідно до посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон №2017-III) державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі-Закон №3551-XII).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV статтю 12 Закону №3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року (набрав чинності з 01 січня 2015 року) доповнено розділ VІ Бюджетного кодексу пунктом 26, відповідно до якого делеговано повноваження Кабінету Міністрів України самостійно визначати розмір передбачених Законом №3551-XII виплат до 5 травня, - в межах наявних фінансових ресурсів бюджетів. З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року N3-р/2020 положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України втратили чинність. Отже, з 27 лютого 2020 року чинною є частина п'ята статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV від 25 грудня 1998 року (з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року), що передбачає виплату щорічно до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такий висновок суду щодо тлумачення та застосування норм Закону №3551-XII відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в рішенні в зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20).
Відповідний підхід до правозастосування був актуальним до 23 лютого 2022 року.
Відповідно до статті 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, за винятком тих, які передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Стаття 46 Конституції України відсутня у цьому переліку, тому право громадян на соціальний захист може обмежуватися в умовах воєнного стану.
Президент України 24 лютого 2022 року прийняв Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, яким запроваджено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк запровадження воєнного стану неодноразово продовжувався (Указ Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №2593/2022, 17 серпня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022) та триває до нині. У зв'язку із запровадженням воєнного стану Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Президент України прийняв Указ «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, затверджений Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, відповідно до якого у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошується та проводиться загальна мобілізація на всій території України протягом 90 діб; надалі строк проведення загальної мобілізації продовжувався, востаннє з 21 листопада 2022 року на 90 діб на підставі Указу Президента України від 07 листопада 2022 року №758/2022, затвердженого Законом №2739-IX від 16 листопада 2022 року.
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Отже, в період дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року, Уряд має повноваження приймати рішення щодо розмірів та порядку застосування державних соціальних гарантій. Іншими словами, Уряд може як збільшувати певні державні соціальні гарантії (напр., для внутрішньо переміщених осіб, постраждалих тощо), так і зменшувати розмір певних державних соціальних гарантії, - виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
В розумінні Закону №2017-ІІІ одноразова допомога до 5 травня є державною соціальною гарантією передбаченою Законом №3551-XII соціальною допомогою для певних категорій громадян, в т.ч. учасників бойових дій.
Кабінет Міністрів України 7 травня 2022 р. скористався цими повноваженнями та на підставі абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України прийняв Постанову № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» (далі-Постанова №540), якою затвердив:
- розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань» (разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: […] - учасникам бойових дій - 1491 гривня);
- порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (залежно від категорії громадян виплата здійснюється відділами соціального захисту або управліннями Пенсійного фонду України).
Суд при прийнятті рішення враховує, що передбачена частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» норма щодо обчислення розміру одноразової допомоги до 5 травня кратно до розміру мінімальної пенсії за віком не може бути застосована до спірних правовідносин (спір щодо розміру допомоги у 2022 році) з таких мотивів:
- внаслідок запровадження в Україні правового режиму воєнного стану Уряд з 24 лютого 2022 року наділений повноваженнями визначати розмір та порядок застосування державних соціальних гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування;
- Уряд скористався цими повноваженнями та визначив розмір одноразової допомоги для учасників бойових дій до 5 травня на 2022 рік в конкретній сумі - 1491 грн.;
- таке рішення щодо розміру соціальної допомоги є тимчасовим (на 2022 рік) та викликане надзвичайними обставинами (запровадження воєнного стану та загальної мобілізації), при цьому воно відповідає Конституції України та ґрунтується на законі.
Відтак, Кабінет Міністрів України в умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого 24 лютого 2022 року у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, діяв відповідно до закону, коли 07 травня 2022 року визначив розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету, за рахунок якого виплачується цей вид державних соціальних гарантій.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році підлягав нарахуванню і виплаті відповідачем у розмірі, визначеному Постановою №540, для учасників бойових дій - в сумі 1491 грн.
Сторони не заперечують, що позивач отримав цю суму одноразової допомоги.
Таким чином, оскільки відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу в 2022 році одноразової допомоги до 5 травня правомірно керувався Постановою №540, то підстав для перерахунку (збільшення) розміру цієї допомоги на вимогу позивача немає, а відтак, вимоги позивача про перерахунок розміру одноразової допомоги до 05 травня за 2022 рік на момент розгляду справи не мають ані достатнього підґрунтя в національному законодавстві, ані підтримки касаційного суду у формі усталеної судової практики, в зв'язку з чим позивач не мав «законних сподівань», що можуть вважатися «майном» у значенні статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ, а отже його конвенційне право не порушене.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Суд на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При прийнятті цього рішення суд враховує, що наведені ним висновки відповідають висновкам касаційного суду щодо застосування статей 46, 64 Конституції України, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку № 540, що викладені у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року №580/2869/22.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. 16 липня, 79,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 05392737) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Д.Є. Махаринець