про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/2487/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України в особі Голови комісії з реорганізації ДФС України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства фінансів України в особі Голови комісії з реорганізації ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України в особі Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо не надання довідки про отримані доходи під час роботи в Державній податковій адміністрації України на посаді начальника відділу апеляцій з питань неподаткових платежів та адміністративних стягнень Головного управління апеляцій в період з 20.01.1997 по 31.04.1998 (наказ №238-о від 13.04.1998);
- зобов'язати Міністерство фінансів України в особі Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України видати довідку про отримані доходи під час роботи в Державній податковій адміністрації України на посаді начальника відділу апеляцій з питань неподаткових платежів та адміністративних стягнень Головного управління апеляцій в період з 20.01.1997 по 31.04.1998 (наказ №238-о від 13.04.1998).
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду. В обгрунтування зазначено, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжували вісім разів, воєнний стан безумовно вплинув на життя людини і діяльність юридичний осіб, оскільки змушує діяти в межах нової реальності визначаючи першочерговість дій.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду, суд виходить з наступного
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом встановлено, що підстави, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, виникли з отриманням позивачем на її звернення відповідей Міністерства фінансів України в особі Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України №16040-03-10/22632 від 03.10.2022 та №16040-03-10/26138 від 08.11.2022, якими повідомлено позивача, що Комісія з реорганізації не володіє документами за 1997 - 1998 роки та з якими не погодився позивач.
Разом з цим, позивач звернулася до адміністративного суду з цим позовом лише 27.02.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо запровадження в Україні воєнного стану, як на підставу поновлення строку звернення до суду суд зазначає, що що обставини запровадження воєнного стану на території України самі по собі ще не свідчать про наявність у заявника поважних причин пропуску строку, оскільки такий стан триває і дотепер, що втім не завадило заявнику звернутися до суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках».
Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.
Таким чином, суд відхиляє посилання позивача на воєнний стан, запроваджений на території України, як на підставу поновлення строку звернення до суду.
Водночас, суд зауважує, що у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не зазначає жодних обставин, що ускладнили чи унеможливили своєчасне звернення позивача до суду, крім воєнного стану.
Таким чином, у спірному випадку позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України в особі Голови комісії з реорганізації ДФС України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко