29 лютого 2024 р. № 400/13287/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, вул. 28 Армії, буд.6,м. Херсон,73008, вул. 28 Армії, 6,м. Херсон,Херсонська обл., Херсонський р-н,73028
провизнання протиправним та скасування рішення від 07.04.2023 року № 143150014772; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача № 1431500114772 від 07.04.2023 про відмову у призначені пенсії.
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки періоди навчання з 01.09.1977 по 13.07.1979 у Миколаївському ТУ № 2 за атестатом від 13.07.1979 № 4393, періоди роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1979.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що їй протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового (трудового) стажу періоди роботи, зазначені в трудовій книжці та навчання через невідповідність по батькові « ОСОБА_2 » « ОСОБА_3 », що призвело до відмови у призначенні пенсії. Позивачка зазначила, що рішенням Ленського районного суду м. Миколаєва від 19.07.2023, яке набрало законної сили 19.08.2023 встановлено факт належності трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1979 позивачці. Крім того, позивачка зазначила, що трудова книжка заповнювалась відповідальною особою Миколаївського обласного виробничого швейного об'єднання імені С.М. Кірова 16.07.1979, тому позивачка не має відповідати за заповнення трудової книжки.
Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 01.11.2023.
Ухвалою від 20.11.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачам надати відзиви на позовну заяву.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивачки просив відмовити та зазначив, що спірне рішення прийнято правомірно, оскільки спірні періоди не можуть бути зараховані через неточності записів трудової книжки. На час розгляду заяви позивачки її страховий стаж склав 05 років 08 місяців 16 днів при необхідному - 29 років.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачка звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Херсонській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Заява позивачка була розглянута відповідачем та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 143150014772 від 0.04.2023.
Підстава відмови: відсутність необхідного страхового стажу. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що на час звернення за пенсією за віком, вік позивачки - 61 рік 4 дні, страховий стаж: 5 років 08 місяців 16 днів, до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи та навчання згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1979, та атестату, оскільки по батькові не відповідає паспортним даним позивачки.
Не погоджуючись з відмовою у зарахуванні вказаних періодів до страхового стажу, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відмовляючи позивачці у врахуванні спірного стажу, ГУ ПФУ в Херсонській області виходило з наступного: наявні неточності по батькові позивачки « ОСОБА_2 » мовою оригіналу « ОСОБА_3 ».
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 року № 301 (далі - Постанова № 301) закріплено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що позивачка не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, та не засвідчені належним чином виправлення, не можуть бути самостійною підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Інструкції.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивачки, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Отже, відповідач протиправно відмовив позивачці у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1979 та періоду навчання з 01.09.1977 по 13.07.1979 у Миколаївському ТУ № 2 за атестатом від 13.07.1979 № 4393. Тому, № 1431500114772 від 07.04.2023 підлягає скасуванню, а спірний стаж зарахуванню.
До того ж, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва підтверджено належність трудової книжки та атестату позивачці.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір розподіляється відповідно ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд.6,м. Херсон,73008 21295057) задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, 73008, ЄДРПОУ 21295057) № 1431500114772 від 07.04.2023 про відмову у призначені пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, 73008, ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди навчання з 01.09.1977 по 13.07.1979 у Миколаївському ТУ № 2 за атестатом від 13.07.1979 № 4393, періоди роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1979.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд.6,м. Херсон,73008 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України
Суддя І. А. Устинов