про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2024 рокусправа № 380/4508/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської О.І. від 31.01.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2660,87 дол. США та 364 грн у ВП № 52139110;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської О.І. від 01.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74027383.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із погіршенням стану здоров'я та воєнного стану в Україні. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що не отримує жодних доходів, що підтверджує довідкою з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Вказане зумовлено тим, що Підприємство, на якому працював позивач, фактично припинило свою діяльність з початку введення воєнного стану. Із наведених підстав, з метою забезпечення доступу до правосуддя, позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави дійти висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також, вказаними нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Так, до позовної заяви ОСОБА_1 долучив довідку з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України від 27.02.2024 про нараховану заробітну плату, в якій зазначені відомості про страхувальників застрахованої особи - ОСОБА_1 , зі змісту якої слідує, що за 2023 рік страхувальник ПП "Компанія "Атол" не здійснювало нарахування заробітної плати позивачу та перерахування єдиного внеску.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Вік виходу на пенсію визначає набутий особою страховий стаж.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день звернення до суду має повних 57 років, тобто є працездатною особою.
Варто звернути увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Разом із цим, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Оскільки позивач не надав належних доказів майнового стану (довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду, та довідку від територіального Центу зайнятості), тому відсутня можливість вирішити питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову до суду.
Відтак, суддя встановила, що умови, передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивача можна звільнити від сплати судового бору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору - відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову від 31.01.2024 ВП №52139110 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2660,87 доларів США (USD) та 364 грн, що є вимогою майнового характеру та постанову від 01.02.2024 ВП № 74027383 про відкриття виконавчого провадження, що є вимогою немайнового характеру.
Щодо розміру судового збору за вимогу майнового характеру.
Так, позивач оскаржує постанову від 31.01.2024 ВП № 52139110 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2660,87 доларів США (USD) та 364, 00 грн.
Станом на день звернення до суду (27.02.2024) валютний курс щодо долару США (USD), що був встановлений Нацбанком України складав - 38,3361 грн.
Таким чином, ціна позову в межах заявленої вимоги майнового характеру складає: (2660,87 дол * 38,3361 грн) + 364,00 грн = 102 371,38 грн.
Отже, розмір судового збору за заявлену позивачем вимогу майнового характеру становить 1211,20 грн (оскільки 1 % від ціни позову в межах вимоги майнового характеру складає 102371,38 грн, що є меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Разом із тим, у межах заявленої вимоги немайнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови від 01.02.2024 ВП № 74027383 про відкриття виконавчого провадження, належний розмір судового збору становить 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, суддя встановила, що сумарний розмір судового збору за заявлені ОСОБА_1 вимоги майнового та немайнового характеру складає 2422,40 грн (1211,20 грн + 1211,20 грн).
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- надання довідки органу доходів і зборів та територіального органу Центру зайнятості про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, або доказів сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/4508/24 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна