про залишення позову без розгляду
04 березня 2024 року Справа № 320/1640/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №№ 72799090907, 72828070907, 7280007090, 72798070907.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024 представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши означену заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Згідно частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 ПК України при оскарженні податкового повідомлення-рішення, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження.
При цьому, згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Згідно з пунктом 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Предметом позову у даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 №№ 72799090907, 72828070907, 7280007090, 72798070907.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржував спірні рішення до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 22.02.2022 №2099/Б/99-00-06-01-04-09 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №№ 72799090907, 72828070907, 7280007090, 72798070907 - без змін.
У позовній заяві позивач зазначив, що вказане рішення ДПС України він отримав 18.11.2022.
У зв'язку з цим, у даному випадку має бути застосований місячний строк для звернення до суду.
Таким чином, звернувшись 27.01.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що позивачем не було отримано рішення ДПС України за результатами розгляду скарги на спірні податкові повідомлення-рішення у зв'язку з початком повномасштабної військової агресії та вимушеної зміни його місця проживання.
Представник позивача зазначив, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарги на спірні податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №№ 72799090907, 72828070907, 7280007090, 72798070907 отримана ним 18.11.2022 і відповідь на адвокатський запит. Проте, позивач про рішення ДПС України дізнався ще пізніше через його постійні відрядження у прифронтові зони як голови ГО «ТГ «Нове життя» для доставки гуманітарної допомоги військовим.
Крім того, представник позивача зауважує на необхідності аналізу підстав відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 , що зайняло певний період часу. Означені обставини представник позивача зазначає як такі, що значно вплинули на можливість звернення до суду з даним позовом.
Судом приймаються до уваги доводи представника позивача щодо неотримання позивачем копії рішення ДПС України від 22.02.2022 №2099/Б/99-00-06-01-04-09 у лютому 2022 року у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України, проте зазначає, що в адміністративному позові представником позивача - адвокатом А. Яковенком, зазначено про отримання означеного рішення 18.11.2022. На підтвердження факту отримання представником позивача рішення ДПС України від 22.02.2022 №2099/Б/99-00-06-01-04-09 саме 18.11.2022 матеріали справи містять копію конверта зі штрихкодовим ідентифікатором 0405351363207 та роздруківку поштового відстеження з означеним ідентифікатором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що датою отримання рішення ДПС України від 22.02.2022 №2099/Б/99-00-06-01-04-09 представником позивача є 18.11.2022. Як наслідок, місячний строк для звернення до суду спливає 19.12.2022.
Водночас, судом встановлено, що позивач звернувся до суду 27.01.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому, доводи представника позивача щодо отримання означеного вище рішення ДПС України самим позивачем «значно пізніше» відхиляється судом як таке, що є необгрунтованим з огляду на наявність у позивача передбаченого § 2 «Представники» Кодексу адміністративного судочинства України права брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Судом також не приймаються до уваги доводи представника позивача щодо необхідності аналізу підстав відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 , що зайняло певний період часу та значно вплинуло на можливість звернення до суду з даним позовом, оскільки здійснення такого аналізу не повинно виходити за законодавчо встановлений строк звернення до суду.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом питання пропуску строків звернення до суду, що розглядається, матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.
Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою..
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.