м. Вінниця
05 березня 2024 р. Справа № 120/16520/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" до Подільської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Державної митної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні №UA401020/2022/000044 від 14.01.2022.
Ухвалою від 20.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що в поданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару, експортером якого вказане "VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA", значиться, що товар має преференційне походження. Проте, в Реєстрі товарі, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених за запитами Держмитслужби у 2016-2021 роках згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, СНД, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (станом на 22.10.2021) наявна інформація про непідтвердження преференційного походження вживаних транспортних засобів, що експортувались "VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA".
Пунктом 4 статті 32 Доповнення І Угоди ЄС встановлено, якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання префренційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь - яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
Питання застосування тарифної преференції відповідно до положень міждержавних договорів про вільну торгівлю при митному оформленні вживаного транспортного засобу розглядалось з врахуванням Наказу Державної митної служби України від 13.07.2020 № 253 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби запитів митниць щодо проведення перевірки документів про походження товару» та Наказу Державної митної служби України від 15.07.2022 № 329 «Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів».
Посадовою особою ВМО №1 митного поста «Вінниця» надано картку відмови від 14.01.2022 № UA401020/2022/000044 по митній декларації від 14.01.2022 №UA401020/2022/001250, в якій зазначалось, що рішення стосовно здійснення митного оформлення з застосуванням преференційного режиму буде прийняте після отримання результатів перевірки преференційного походження товару, вказаного в сертифікаті з перевезення товару EUR.1.
Листом уповноваженого органу Республіки Польща від 13.03.2023 № 2601-23-014284, доведений листом Держмитслужби від 20.03.2023 №15/15-03-01/7.12/1243 (вхідний митниці від 20.03.2023 №3715/4-3) повідомлено, що преференційне походження товару відповідно до Доповнення 1 Угоди ЄС не підтверджено. Експортер не надав на вимогу митного органу країни експорту всі належні документи на підтвердження статусу походження товару.
Листом від 29.03.2023 №7.12-1/15-01/13/2568 Вінницька митниця повідомила ТОВ "ТРАКС-ВІНН", що уповноваженим органом Польщі не підтверджено преференційне походження товару задекларованого в митній декларації від 14.01.2022 №UA401020/2022/001374.
06.12.2023 стороною позивача надано відповідь на відзив в якій підтримано позицію зазначену в позовній заяві. Крім того, звернув увагу, що листом від 13.03.2023 № 2601-23-014284 уповноважений орган Польщі повідомив, що сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0250825 є автентичним, що є однозначним засвідченням походження товару з Європейського Союзу. Також, про походження товару з Німеччини свідчить й номер шасі напівпричепу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
10.01.2022 року між ТОВ "Тракс-Вінн" та VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA укладено контракт №03/01/22.
На виконання даного контракту було виставлено інвойс№FS/22/1/1 від 10.01.2022 на суму 13500 Євро, товар: «Напівпричіп вантажний, самоскид, 3-х вісний; марка: SCHMITZ CARGOBULL GOTHA; модель: SKI 24 SL 7.2; номер шасі: НОМЕР_1 ; маса в разі максимального завантаження, т: 39,000; вантажопідйомність, т: 32,545; календарний рік виготовлення: 2018; дата першої реєстрації 12.03.2018; призначення: для перевезення вантажів на дорогах загального користування; вживаний; фірма-виробник: "SCHMITZ", (DE); країна виробництва: DE; торговельна марка: SCHMITZ».
Вказаний товар заявлений позивачем із застосуванням преференції по ввізному миту за кодом 410.
З метою митного оформлення товару позивач до Вінницької митниці ДМС подав електронну митну декларацію №2UA401020.2022.001250, з додатками: Контракт; Рахунок-фактура (інвойс); Документ, що підтверджує вартість перевезення товару; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0250825 від 11.01.2022 для застосування преференційного режиму; Копія митної декларації країни відправлення.
За результатом опрацювання вказаних документів відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2022/000044 з застосуванням преференційного режиму до закінчення перевірки сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0250825 від 11.01.2022.
Листом уповноваженого органу Республіки Польща від 13.03.2023 № 2601-23-014284, доведений листом Держмитслужби від 20.03.2023 №15/15-03-01/7.12/1243 (вхідний митниці від 20.03.2023 №3715/4-3) повідомлено, що преференційне походження товару відповідно до Доповнення 1 Угоди ЄС не підтверджено. Експортер не надав на вимогу митного органу країни експорту всі належні документи на підтвердження статусу походження товару.
Листом від 29.03.2023 №7.12-1/15-01/13/2568 Вінницька митниця повідомила ТОВ "ТРАКС-ВІНН", що уповноваженим органом Польщі не підтверджено преференційне походження товару задекларованого в митній декларації від 14.01.2022 №UA401020/2022/001374.
Не погоджуючись з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2022/000044 від 14.01.2022, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 271 МК України мито це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ч. 2 ст. 271 та ст. 272 МК України одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 278 МК України передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
За змістом частин 4, 5 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав-членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
В силу вимог ч. 1 ст. 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
При цьому за змістом ч. 6 ст. 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
З 01.01.2016 застосовується Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі Угода про асоціацію) розділом IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
Приписами ст. 27 розділу IV Угоди про асоціацію передбачено, що для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару.
Частина перша статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію встановлює, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Згідно зі ст. 2 розділу ІІ "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
(a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
(b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку до цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку до цього Протоколу.
Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
У відповідності до частин 1-3 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Отже, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що, у свою чергу, впливає на нарахування відповідних митних платежів під час митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.
В той же час обов'язок вжиття належних заходів для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.
Судом встановлено, що для підтвердження преференційного походження імпортованого товару (Напівпричіп вантажний, марка: SCHMITZ CARGOBULL GOTHA; номер шасі: НОМЕР_1 , рік випуску 2018) позивач надав митним органам України сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №PL/MF/AS 0250825.
У вказаному сертифікаті зазначено, що країною походження товару, який ввозиться на митну територію України за поданою митною декларацією, є Німеччина.
Разом з тим, як зазначив у відзиві на позовну заяву представник відповідача, під час митного оформлення товару за митною декларацією №2UA401020.2022.001250, посадовими особами митного органу встановлено, що в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн наявна інформація про непідтвердження преференційного походження вживаних транспортних засобів, що експортувались VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA.
Суд враховує, що ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п. 2 ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).
Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п. 3 ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).
Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (п. 5 ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п. 6 ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).
Як вже зазначалось судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частина 3 статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Ч. 9 цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов'язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Згідно з п. 54.4 ст. 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
На підставі аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, сформував наступні правові висновки:
- країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом;
- у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей;
- Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов'язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.
За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 01.03.2021 року у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 року у справі №260/2805/20, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
Розглядаючи дану адміністративну справу судом встановлено, що декларантом здійснено декларування преференційного походження товарів із зазначенням у митних деклараціях коду пільги (преференції) на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, « 410» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).
Для підтвердження преференційного походження товарів позивачем подано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0250825 від 11.01.2022, згідно якого продавцем напівпричепу марки: SCHMITZ, номер шасі: НОМЕР_1 , рік випуску: 2018 виступала польська фірма VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA.
05.09.2022 Вінницькою митницею направлено запит до Державної митної служби України з подальшим перенаправленням уповноваженим органам Польщі з проханням надати допомогу у проведенні перевірки, зокрема, вищевказаного сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0250825 від 11.01.2022 та даних, які у ньому містяться.
Направлення вказаного запиту обґрунтовано тим, що експортер VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA внесенй до Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни ЄС та ЄАВТ, за період 2016-2021 років.
25.03.2021 року та 14.04.2021 року від уповноважених органів Польщі та Німеччини надійшли листи, в яких зазначалось про те, що преференційне походження товарів не підтверджено.
Листом уповноваженого органу Республіки Польща від 13.03.2023 № 2601-23-014284, доведений листом Держмитслужби від 20.03.2023 №15/15-03-01/7.12/1243 (вхідний митниці від 20.03.2023 №3715/4-3) повідомлено, що преференційне походження товару відповідно до Доповнення 1 Угоди ЄС не підтверджено. Експортер не надав на вимогу митного органу країни експорту всі належні документи на підтвердження статусу походження товару.
За результатами оцінки, викладеної уповноваженим органом Республіки Польща в листі від 13.03.2023 інформації щодо товару, придбаного позивачем, відповідач дійшов висновку, що товар, експортований з території Європейського Союзу на адресу позивача, не відповідає вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди.
В контексті встановлених обставин суд враховує висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 27.04.2023 у справі № 260/4347/20.
Так, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими вирішено аналогічні за змістом правовідносини, Верховний Суд зауважив, що суди проігнорували зазначену в листах чітку інформацію, яка вказувала про неможливість підтвердження преференційного походження, оформлених на адресу ТОВ "Доміон Авто Груп" товарів в рамках Протоколу І та Доповнення 1 до Угоди в силу наведених у них обставин. Верховний
Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що подання позивачем при митному оформленні товарів достатнього обсягу документів на підтвердження походження товарів із країн ЄС є достатньою підставою не враховувати інформацію, зазначену у листах уповноважених органів Словацької Республіки, Литовської Республіки та Чеської Республіки, для цілей порушення позивачем митних правил.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем не надано жодних належних і достатніх доказів про те, що інформація, зазначена у відповідному листі компетентного органу Польщі щодо результатів перевірки сертифікату, що надавався позивачем для митного оформлення товарів, є недостовірною, або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.
Разом з тим, суд критично оцінює посилання представника відповідача наведені у відповіді на відзив в частині маркировки номеру шасі, як безумовного підтвердження походження придбаного товару з Німеччини, адже, як зазначалось вище, приписами митного кодексу чітко визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Отже, номер шасі лише засвідчує що країною-виробником шасі Напівпричіпа марки SCHMITZ CARGOBULL GOTHA є Німеччина. Однак, на відміну від сертифікату з перевезення (походження) товару, не є достатнім доказом того, що придбаний напівпричіп повністю вироблений в країні ЄС.
Щодо тверджень позивач про недоведення відповідачем виникнення у нього обґрунтованих сумнівів про походження товару, то суд визнає їх безпідставними з огляду на таке.
За змістом п. 1, 2 ст.33 Протоколу І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.
Тобто, положення норм, які встановлюють вимоги до запиту митного органу країни імпорту не визначають обов'язкових умов щодо його оформлення в частині обґрунтування сумнівів, що виникли у контролюючого органу, а носять диспозитивний характер.
Крім цього, як вже зазначалось, відповідач довів наявність обґрунтованого сумніву тим, що експортер VINNTRUCK SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA був внесений до Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни ЄС та ЄАВТ, за період 2016-2021 років.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що в межах спірних відносин митний орган діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а також обґрунтував правомірність незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товару за митною декларацією №2UA401020.2022.001250, таким чином оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні №UA401020/2022/000044 від 14.01.2022 є правомірною, а заявлений позивачем позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (вул. Черняховського, 78, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41880129)
Подільська митниця Державної митної служби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43350542)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна