м. Вінниця
22 лютого 2024 р. Справа № 120/18263/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Путілін Є.В.,
відповідач (2): не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницькій області (1), "Національної асоціації адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області, "Національної асоціації адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області від 19.04.2023 року про притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення ст. 11 п. 1; ст. 28 п. 1 п.п. 6); п.п. 2), 3) п. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 9, 20 Правил адвокатської етики та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року).
Ухвалою суду від 11.12.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- додання до позовної заяви документу про сплату судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору, або додати обґрунтоване клопотання, заяву про звільнення від сплати судового збору (частина 3 статті 161, частина 8 статті 160, частина 5 статті 161 КАС України);
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
18.12.2023 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем долучено документ про сплату судового збору та подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 22.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Даною ухвалою також визнано поважними причини пропуску та поновлено строк звернення до суду.
03.01.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в частині видалення інформації з ЄРАУ, в якому відповідач (2) вказав, що чинне законодавство не передбачає видалення з ЄРАУ у профілі адвоката "інформації/відомостей", у зв'язку із скасуванням у судовому порядку та/або скасуванням Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, а навпаки - метою ведення ЄРАУ є зберігання інформації щодо адвокатів та осіб, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено/припинено.
Таким чином, інформація про зупинення, припинення, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю обліковується у загальнодоступному вигляді та не підлягає вилученню.
Також вказали, що інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю із профілю в ЄРАУ адвоката, не може бути видалена, оскільки відбудеться порушення принципу достовірності інформації, відкритості, зберігання та обліку, а відтак на думку відповідача (2), у задоволенні позовної вимоги у частині видалення інформації з ЄРАУ слід відмовити.
11.01.2024 року та 12.01.2024 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач (1) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки процедура розгляду дисциплінарної скарги, що передувала прийняттю оскаржуваного рішення, знаходиться у повній відповідності з вимогами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а посилання позивача на нібито допущені порушення його прав, може бути розцінене як засіб щодо спроби уникнення дисциплінарної відповідальності.
23.01.2024 року представником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницькій області подано додаткові пояснення з приводу повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду дисциплінарної скарги та відсутності порушених прав позивача у яких вказано, що належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
В матеріалах дисциплінарного провадження наявні докази направлення рекомендованих листів адвокату ОСОБА_1 в яких повідомлялось про дату та час розгляду справи, про наявність рішення щодо порушення дисциплінарного провадження та рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за місцем, зазначеним в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Доказів, що позивач був зареєстрованим, за якимось іншим місцем реєстрації ним надано до позову не було.
Тому на переконання представника відповідача (1), Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницькій області було дотримано вимоги Порядку з приводу повідомлення про дату та час розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 25.01.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача відмовлено.
Ухвалою суду від 25.01.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача (1) про залучення до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Анрі-Маркет" відмовлено.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 25.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
14.02.2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що оскаржуючи рішення відповідних дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а також рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат як позивач має право представляти до суду ті докази та вказувати на ті обставини, які не були досліджені відповідачами під час процедури розгляду дисциплінарної справи, та оцінка яким відповідачами не надавалась.
Суди в свою чергу мають дослідити такі обставини та надати свою оцінку таким доказам, застосовувавши до спірних правовідносин положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, рішення Ради адвокатів України та інших нормативних актів в контексті вчинення позивачем порушення правил адвокатської етики. І такі дії суду не є перебиранням на себе дискреційних повноважень відповідача.
20 лютого 2024 року представником відповідача (1) подано заяву "Судові дебати" у якій вказано, що неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
22 лютого 2024 року позивачем надано додаткові пояснення у яких останній звернув увагу, що його не повідомлено про порушення стосовно дисциплінарної справи та прийняття за її наслідками відповідного рішення.
Також зазначив, що відповідачем (1) в процесі розгляду дисциплінарної справи порушено процесуальні строки, встановлені чинним законодавством для вирішення дисциплінарних справ стосовно адвокатів.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача (1) в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Представник відповідача (2) у судове засідання не прибув, однак у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
12.10.2022 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга директора Приватного підприємства "Анрі-Маркет" стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_1 /том 1 а.с. 192-199/.
Мотивами поданої скарги стало те, що адвокатом ОСОБА_1 у порушення статтей 20, 34 Правил адвокатської етики допущено конфлікт інтересів, який полягає в наданні правової допомоги ФОП ОСОБА_3 у спорі з ПП "Анрі-Маркет" із використанням конфіденційної інформації - відповіді на адвокатський запит, отриманої під час перебування в трудових відносинах із ТОВ "ЮК "ФРАНТОВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ".
Зазначено, що адвокат ОСОБА_1 , надаючи правову допомогу ФОП ОСОБА_3 використав документи, які були ним отримані під час роботи провідним юристом у ТОВ "ЮК "ФРАНТОВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" у період з 01.02.2019 року по 07.09.2020 року, що є порушенням пункту 2 частини 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
На підставі рішення Ради адвокатів України №130 від 15.12.2021 року "Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу" вказану скаргу передано для розгляду по суті до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, яка надійшла до відповідача (1) 06.12.2022 року /том 1 а.с. 190-191/.
Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , що викладені у скарзі ПП "Анрі-Маркет", доручено члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області ОСОБА_4 /том 1 а.с. 200/.
08.12.2022 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області в адресу адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) скеровано лист №197 у якому повідомлено, що до відповідача (1) надійшла скарга ПП "Анрі-Маркет" ОСОБА_5 стосовно дій адвоката та запропоновано надати письмові пояснення /том 1 а.с. 2018/.
23 січня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ПП "Анрі-Маркет" /том 1 а.с. 249-250 - том 2 а.с.1-4/.
Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 23 січня 2023 року вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою "Анрі-Маркет". Розгляд справи призначено на 22 лютого 2023 року /том 2 а.с. 6-8/.
27.01.2023 року Кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області в адресу адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) листом №22 направила рішення від 23 січня 2023 року та довідку за скаргою директора ПП "Анрі-Маркет" /том 2 а.с. 5/.
30.01.2023 року Кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області в адресу адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) скеровано лист №27 у якому повідомлено, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 11:00 год. 22.02.2023 року /том 2 а.с. 9/.
22 лютого 2023 року у зв'язку з відсутністю адвоката ОСОБА_1 розгляд дисциплінарної справи відкладено на 17.03.2023 року /том 2 а.с. 10-11/.
Кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області 08.03.2023 року в адресу адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) скеровано лист №79 у якому повідомлено, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 11:00 год. 17.03.2023 року /том 2 а.с. 12/.
17 березня 2023 року розгляд дисциплінарної справи відкладено на 11:00 год. 19.04.2023 року, оскільки на засіданні присутні менше половини членів палати, а тому таке засідання є неправомочним /том 2 а.с. 13/.
30.03.2023 року Кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області в адресу адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) скеровано лист №97 у якому повідомлено, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 11:00 год. 19.04.2023 року /том 2 а.с. 14/.
19 квітня 2023 року на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційною-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області /том 2 а.с. 15-19/ вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 28.02.2012 року, видане Київською міською КДКА) за порушення ст. 11 п. 1; ст. 28 п. 1 п.п. 6); п.п. 2), 3) п. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 9, 20 Правил адвокатської етики та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року).
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області від 19.04.2023 року притягнено до відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення ст. 11 п. 1; ст. 28 п. 1 п.п. 6); п.п. 2), 3) п. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 9, 20 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року).
Вважаючи таке рішення відповідача (1) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI), адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 33 вказаного Закону, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Стаття 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
У відповідності до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно з частинами 1, 3 статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною шостою статті 50 Закону №5076-VI встановлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Відповідно до частини 1 статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Згідно з статтею 70 Правил адвокатської етики, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Визначаючись щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 19.04.2023 року про притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року), суд зазначає наступне.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії" (Ashingdane v. the. United Kingdom).
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France).
У судовому засіданні представник відповідача (1) стверджував, що для участі у розгляді порушеної дисциплінарної справи адвокат ОСОБА_1 запрошувався на засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на 22.02.2023 року листом № 27 від 30.01.2023 року, на 17.03.2023 року листом № 79 від 08.03.2023 року, на 19.04.2023 року листом від 30.03.2023 року, однак на засідання не прибув та причини неявки не повідомив.
На переконання представника відповідача (1), адвокат ОСОБА_1 не тільки не був позбавлений прав, передбачених положеннями статті 40 Закону №5076-VI, а навпаки, дисциплінарна палата, у відповідності до засад змагальності, неодноразово запрошувала його для участі у розгляді дисциплінарної справи на засідання палати.
Однак, суд критично ставиться до таких доводів представника відповідача (1), з огляду на наступне.
Визначення у Законі №5076-VI такого принципу як змагальність, означає, що законодавцем надано можливість адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення. В свою чергу, це вказує на важливість дотримання цього принципу КДКА, правомірності ухвалених КДКА рішень, зокрема, перевірки їх на предмет дотримання процедури прийняття.
Отже, проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності.
Вказане означає, що адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, гарантована можливість захищати себе. Адвокат може реалізувати таке право, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, не тільки в письмовій формі, а й в усній за допомогою здійснення оцінки таких доказів сторін, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати. Змагальний метод спрямований на досягнення основної мети - дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення несправедливого ставлення до особи та безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року по справі № 1740/2484/18.
Норми статті 40 Закону №5076-VI розмежовують підстави відсутності адвоката під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.
Тобто, абзацом четвертим частини 2 статті 40 Закону №5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак вимагає дотримання обов'язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.
В свою чергу, результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду від 13.02.2020 року по справі № 344/13462/16-а.
Разом з тим, відповідно до пункту 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно з пунктом 33 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв'язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Пунктом 44 Положення №120 встановлено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Як уже встановлено судом, повідомлення про надходження скарги ПП "Анрі-Маркет", прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи, дати розгляду дисциплінарної справи 22 лютого 2023 року, 17 березня 2023 року, 19 квітня 2023 року позивачу скеровувались листами №197 від 08.12.2022 року, №22 від 27.01.2023 року, №27 від 30.01.2023 року, №79 від 08.03.2023 року, №97 від 30.03.2023 року в адресу АДРЕСА_1.
Разом з тим, позивач зазначив, що йому було невідомо не лише про дату та час засідань, а й взагалі про існування скарги ПП "Анрі-Маркет" та відповідного дисциплінарного провадження.
Крім того, Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія № 32/1/3-13від 20.06.2013, окремий розділ (3.7) присвячено саме передачі документів електронною поштою.
Так, пунктом 194 Інструкції, яка повністю розповсюджується на дисциплінарні провадження, зазначено, що електронне листування в КДКА відбувається виключно через використання службових електронних адрес, наданих секретаріатом НААУ.
У пункті 198 зазначеної Інструкції наголошено, що вихідні документи, підписані Головою КДКА / Головою палати КДКА, керівником секретаріату КДКА чи його заступником для передачі електронною поштою візуються з урахуванням вимог цієї Інструкції та передаються для реєстрації на паперових носіях разом із розрахунком розсипки. Між тим, зазначеним способом відповідач не скористався.
При цьому, у судовому засіданні судом встановлено, що у зв'язку з повномасштабним вторгнення Російської Федерації на територію України, адвокат ОСОБА_1 з березня 2022 року використовував додаткове робоче місце на території м. Бучач Тернопільської області.
Стосовно доводів представника відповідача (1), що адвокат ОСОБА_1 мав обов'язок повідомити Раду адвокатів Київської області про зміну свого робочого місця, то суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Органом адвокатського самоврядування, до якого відноситься адвокат ОСОБА_1 не є Рада адвокатів Київської області, а є Рада адвокатів міста Києва, оскільки основне робоче місце адвоката позивача, вказане в ЄРАУ є АДРЕСА_1.
В той же час, Рада адвокатів міста Києва з 15.12.2021 року вважається не сформованою відповідно до рішення Ради Адвокатів України №128 від 15.12.2021 року, у зв'язку із чим, вирішення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 по скарзі ПП "Анрі-Маркет" було направлено на вирішення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
Отже, суд погоджується із позицією позивача, що подавати до Ради адвокатів міста Києва дані про те, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, адвокат ОСОБА_1 з березня 2022 року застосовує додаткове робоче місце на території м. Бучач Тернопільської області не було можливим, з огляду не функціонування Ради адвокатів міста Києва, як органу адвокатського самоврядування.
Матеріали дисциплінарної справи, не містять доказів щодо перевірки відповідачем (1) під час здійснення дисциплінарного провадження інформації про робоче місце позивача, його електронну пошту. В свою чергу, з протоколів засідань дисциплінарної палати вбачається, що причини не явки позивача на засідання щодо розгляду скарги стосовно адвоката ОСОБА_1 не з'ясовано, не зазначено і інформації щодо вручення або не вручення позивачу поштового відправлення на відповідну дату.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази фактичної обізнаності адвоката ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, то твердження представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про належне повідомлення позивача є хибними.
В цілому, зазначене призвело до того, що позивачу не було надано реальної можливості ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, комісією не забезпечено право позивача у встановленому Законом порядку бути присутнім та надати пояснення під час проведення засідання дисциплінарною комісією.
З огляду на зазначене, відповідач в порушення приписів Порядку №120, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не забезпечив позивачу змогу надати пояснення щодо встановленого порушення, що спричинило порушення його прав, зокрема:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Наведене стало наслідком того, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не зібрано належних та достатніх доказів допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, в свою чергу позивачем під час розгляду справи надано пояснення та докази, які вказують на відсутність у його діях порушень чи неналежної поведінки.
Так, з оскаржуваного рішення вбачається, що на думку дисциплінарної комісії, адвокат ОСОБА_1 , під час представництва інтересів ФОП ОСОБА_3 у справі №911/85/22, яка розглядалась Господарським судом Київської області, неправомірно (в порушення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики), використав на захист позиції ФОП ОСОБА_3 проти ПП "Анрі-Маркет" інформацію у вигляді письмової відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389, яка надійшла на адвокатський запит №5 від 26.08.2020 адвоката ОСОБА_6 .
Неправомірність використання цієї інформації у справі №911/85/22, дисциплінарна комісія обґрунтувала тим, що ця інформація стала відома адвокату ОСОБА_1 в період з 01.02.2019 року по 07.09.2020 року, під час роботи адвоката в ТОВ "ЮК "Франтовський та партнери", яке надавало юридичні послуги ПП "Анрі-Маркет".
Однак, при прийнятті рішення від 19.04.2023 року Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області не врахувала, що відповідь №389 ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" надало адвокату ОСОБА_6 на його адвокатський запит саме 07.09.2020 року.
На той момент адвокат ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ "ЮК "Франтовський та партнери", що підтверджується відомостями із трудової книжки позивача Серії НОМЕР_1 .
Отже можливість доступу адвоката ОСОБА_1 , в період його роботи в ТОВ "ЮК "Франтовський та партнери" до інформації у вигляді відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389, яка надійшла на адвокатський запит №5 від 26.08.2020 року адвоката ОСОБА_6 спростовується фактом звільнення адвоката ОСОБА_1 з на посади провідного юриста в ТОВ "ЮК "Франтовський та партнери" 07.09.2020 року.
Крім того, позивачем визнається той факт, що копію відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389, дійсно була надана ним в матеріали справи №911/85/22, яка розглядалась Господарським судом Київської області, на обґрунтування позиції позивача.
Позивач зазначив, що у справі №911/85/22 він представляв інтереси ФОП ОСОБА_3 і саме від неї отримав копію відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389, яка була надана адвокату ОСОБА_6 на його адвокатський запит.
В свою чергу, ФОП ОСОБА_3 отримала в своє розпорядження такий документ, як учасник іншої справи, а саме як третя особа у судовій справі №920/564/20, яка розглядалась Господарським судом Сумської області.
Пізніше, ФОП ОСОБА_3 , через свого представника адвоката ОСОБА_1. в справі №911/85/22, надала копію відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389 до матеріалів справи, на обґрунтування позиції.
Тому, адвокат ОСОБА_1 саме за дорученням свого клієнта ФОП ОСОБА_3 супровідним листом від 30.05.2022 року долучив копію цього документу до матеріалів справи №911/85/22.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що копія відповіді ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" №389, яка була надана адвокату ОСОБА_6 на його адвокатський запит №5 від 26.08.2020 року, була набута адвокатом ОСОБА_1 та долучена до матеріалів справи №911/85/22 в законний спосіб.
При цьому, суд погоджується із позицією позивача, що надання оцінки тим доказам, які не були зібрані в ході проведення перевірки відомостей про дисциплінарний поступок адвоката та дослідження обставини, які не були досліджені та враховані дисциплінарною комісією при прийнятті рішення від 19.04.2023 року є обов'язком адміністративного суду, що кореспондується із статтею 90 КАС України.
Так, згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже дії суду з надання оцінки доказам, які представлені до суду позивачем, та які не були зібрані відповідачем (1) в ході проведення перевірки відомостей про дисциплінарний поступок адвоката є обов'язком суду, з огляду на норми адміністративного судочинства.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №826/10571/16 від 19 лютого 2020 року де суд касаційної інстанції в подібних правовідносинах зазначив, що у відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, надання судами оцінки правомірності застосувавши до спірних правовідносин положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, рішення Ради адвокатів України та інших нормативних актів в контексті вчинення позивачем порушення правил адвокатської етики, суди забезпечують виконання вимог частини 3 статті 2 КАС України, не перебираючи при цьому на себе дискреційні повноваження відповідача.
Крім того, слід зауважити про порушення відповідачем строку розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 .
Так, за правилами частини першої статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
З матеріалів справи прослідковується, що 23 січня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Розгляд справи призначено на 22 лютого 2023 року.
22 лютого 2023 року розгляд дисциплінарної справи відкладено на 17.03.2023 року.
17 березня 2023 року розгляд дисциплінарної справи відкладено на 19.04.2023 року.
19.04.2023 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області прийнято рішення, яким притягнено до відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення ст. 11 п. 1; ст. 28 п. 1 п.п. 6); п.п. 2), 3) п. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 9, 20 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року).
Таким чином, відповідач (1), порушив вимоги частини 1 статті 40 Закону №5076-VI, пропустивши тридцятиденний строк розгляду скарги ПП "Анрі-Маркет", що є самостійною підставою для скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 19.04.2023 року
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові №2540/3034/18 від 13.04.2020 року.
Враховуючи вище викладені обставини справи та норми права, суд дійшов висновку, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 19.04.2023 року про притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року) було прийнято з порушенням процедури розгляду скарги, а отже підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги зобов'язального характеру про зобов'язання відповідача (2) видалити в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 інформацію в розділі "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю", в якому вказано: "Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.04.2023 по 19.10.2023 на підставі Рішення дисциплінарної палати Вінницької області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2023 року", суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №640/30119/20 від 11.04.2023 року та вказує наступне.
Частинами першої, другої статті 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України: 1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади; 2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 4, 13 частини четвертої статті 55 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
В силу частини 1 статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини 2 статті 17 Закону № 5076-VI до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, інші відомості, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктами 3.1.5. - 3.1.7. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України в новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74 (далі - Порядок №74) до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів:
- інформація про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;
- інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (орган, який прийняв рішення про дисциплінарну відповідальність, вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в ЄРАУ (електронному наборі даних про адвоката) обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним;
- інші відомості, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та/або актами НААУ, чи внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, відомості про адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, та/або уклали контракт про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі або договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги на тимчасовій основі, які є обов'язковими для внесення реєстраторами (створювачами) Адміністратора бази даних ЄРАУ.
Закон України "Про захист персональних даних" поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Визначення розпорядника персональних даних міститься у статті 2 вказаного Закону та означає фізичну чи юридичну особу, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.
При цьому, обробка персональних даних в розумінні вказаного Закону означає будь-яку дію або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про захист персональних даних" обумовлено, що володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи-підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.
Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:
1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базах персональних даних володільцем та розпорядником персональних даних - Національною асоціацією адвокатів України, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, Вищою ревізійною комісією адвокатури, радами адвокатів регіонів, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури встановлено Порядком обробки персональних даних у базах персональних даних, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 листопада 2017 року № 250 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30 березня 2018 року № 38 (далі - Порядок № 250).
За змістом пункту 1.7 Порядку № 250 з метою ведення Єдиного реєстру адвокатів України дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, спрямовуючи, зокрема, свою діяльність на забезпечення гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних та соціальних прав адвокатів.
При цьому, саме на Раду адвокатів України профільний Закон № 5076-VI покладає обов'язок із забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Інформація ж, яка внесена Радою адвокатів України до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою та міститься на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Судом встановлено, що в особистому профайлі позивача: https://erau.unba.org.ua/profile/33044 у розділі "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" вказано: "Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.04.2023 по 19.10.2023 на підставі Рішення дисциплінарної палати Вінницької області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2023 року".
У судовому засіданні позивач вказував, що наявність в особистому профайлі наведеної вище інформації є триваючим порушенням його професійних прав, честі та гідності, які гарантуються та охороняються Конституцією України та Законом № 5076-VI.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові №640/30119/20 від 11.04.2023 року вказав, що встановивши у персональних даних позивача недостовірну інформацію, яка дискредитує його у професійному плані, суди повинні були обрати ефективний спосіб захисту порушеного права з урахуванням вимог вказаного Закону, що не суперечитиме профільному Закону № 5076-VI.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Наука адміністративного права визначає способи захисту порушених прав (свобод, інтересів) як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права (свободи, інтересу). Такі дії є завершальними актами захисту у виді матеріально-правових або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права (свободи, інтересу) і є результатом діяльності щодо їх захисту.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Праву на позов повинно відповідати певне конкретне порушене право чи охоронюваний законом інтерес.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Разом з цим, варто зазначити, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
У контексті обставин цієї справи, суд констатує, що для обрання належного і достатнього способу захисту порушених прав позивача варто проаналізувати приписи статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у зв'язку зі статтею 15 Законом України "Про захист персональних даних", в якій врегульовано підстави видалення або знищення персональних даних.
Так, згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 17 до ЄРАУ вноситься: інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.
Більш деталізовані положення стосовно внесення вищевказаних у профільному Законі №5076-VI відомостей до ЄРАУ містяться у пунктах 3.1.5. - 3.1.7. Порядку № 74, відповідно до яких до ЄРАУ вноситься інформація про зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю (зазначається у хронологічній послідовності та не підлягає вилученню, крім випадків передбачених Законом). Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.
При цьому, згідно з пунктом 3.2. Порядку № 74 для внесення відомостей до ЄРАУ, вказаних в п. 3.1, адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену в ЄРАУ.
Водночас, пунктом 1.3. Порядку № 74 обумовлено, що діяльність у сфері ведення ЄРАУ базується на таких основних принципах, зокрема:
1.3.7. гарантування об'єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності даних ЄРАУ від несанкціонованих змін;
1.3.8. презумпції достовірності даних ЄРАУ;
1.3.9. відкритості, безоплатності та доступності даних ЄРАУ, крім випадків, визначених Законом та/або актами НААУ;
1.3.10. законності одержання, зберігання, оброблення та поширення (передачі) даних ЄРАУ;
1.3.11. гарантування прав адвоката на доступ до будь-якої інформації про нього в ЄРАУ, крім випадків, передбачених законом та/або актами НААУ.
Отже, Порядком №74 передбачено вилучення інформації щодо зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, якщо таке вилучення відповідає підставам, визначеним Законом.
В свою чергу, Законом України "Про захист персональних даних" регулюються правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, пунктом 7 частини другої статті 8 якого визначено, що суб'єкт персональних даних має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.
Разом з цим, згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 вказаного Закону суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
В силу пункту 1.2 Порядку № 250 володільцем персональних даних є НААУ, ВКДКА, ВРКА, КДКА, РАР, інші органи адвокатського самоврядування.
Пунктом 1.10 Порядку № 250 обумовлено, що видалення або знищення персональних даних здійснюється у спосіб, що виключає подальшу можливість поновлення таких персональних даних.
У частині другій статті 15 Законом України "Про захист персональних даних" визначені випадки, у разі настання яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню. Однією з таких підстав є набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних (п.4 ч. 2 ст.15 вказаного Закону).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі відображення у персональних даних особи недостовірних відомостей, які впливають, зокрема, на її ділову репутацію така інформація підлягає видаленню володільцем/розпорядником персональних даних на підставі набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Варто зазначити, що такий висновок не суперечить ані профільному Закону № 5076-VI, ані Порядку №74.
Крім того у пункті 3.1.7. Порядку № 74, як зазначалось вище, до ЄРАУ вносяться інші відомості, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та/або актами НААУ, чи внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, відомості про адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, та/або уклали контракт про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі або договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги на тимчасовій основі, які є обов'язковими для внесення реєстраторами (створювачами) Адміністратора бази даних ЄРАУ.
Таким чином, пунктом 3.1.7. Порядку № 74 не передбачено внесення відмітки стосовно скасування рішень Ради адвокатів України щодо зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі судового рішення.
Натомість, підстава для видалення відомостей з персональних даних передбачена пунктом 4 частини другої статті 15 Закону України "Про захист персональних даних".
За такого правового врегулювання та обставин справи належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача є саме видалення в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 інформацію в розділі "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю", в якому вказано: "Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.04.2023 по 19.10.2023 на підставі Рішення дисциплінарної палати Вінницької області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2023 року", оскільки за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про визнання протиправним скасування рішення дисциплінарної палати Вінницької області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2023 року.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вищевказана інформація у розділі "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" підлягає видаленню згідно з пунктом 4 частини другої статті 15 Закону України "Про захист персональних даних", тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 19.04.2023 року про притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців (з 19.04.2023 року по 19.10.2023 року).
Зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України видалити в Єдиному реєстрі адвокатів України у профайлі адвоката ОСОБА_1 інформацію в розділі "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю", в якому вказано: "Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.04.2023 по 19.10.2023 на підставі Рішення дисциплінарної палати Вінницької області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2023 року".
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач (1): Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (вул. Соборна, 53, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 25495818);
Відповідач (2): Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська 3, 5-й поверх, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 38488439);
Рішення у повному обсязі складено 04.03.2024 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович