м. Вінниця
04 березня 2024 р. Справа № 120/16764/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та індексації;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 позивач отримував щомісячну винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", проте, відповідач розрахував та виплатив грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу. Також вказав, що відповідач розрахував та виплатив грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік без врахування сум індексації.
Вважаючи, що невиплата одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2023 роки у повному обсязі є протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 13.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168, має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні підстави для перерахунку та дотплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 та індексації.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач з 01.07.2022 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно доданої до відзиву на позовну заяву довідки від 16.11.2023 №914 про загальну суму отриманих ОСОБА_1 доходів за період з серпня 2022 року по травень 2023 року слідує, що в період з серпня 2022 року по січень 2023 року позивачу нараховано та виплачено індексацію. Також довідкою підтверджено, що в період з серпня 2022 року по лютий 2023 року та в квітні 2023 року позивачу нараховано та виплачено суми додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що при розрахунку виплати грошової допомоги на оздоровлення в 2022 рік та 2023 рік, до її складу відповідач не включив суму додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022. Крім того зазначив, що при розрахунку вказаної допомоги у 2022 році не включено також індексацію.
З матеріалів справи судом встановлено, що грошова допомога на оздоровлення позивачу за 2022 рік відповідачем нарахована та виплачена у розмірі 18529,37 грн., а за 2023 рік у розмірі 28102,77 грн.
Із відзиву на позовну заяву та доданої до нього довідки №913 від 16.11.2023 вбачається, що допомога на оздоровлення в 2022 рік та 2023 рік такі обчислені без врахування грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 та індексації.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як встановлено судом, спірне питання у даній справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу:
- грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без урахування сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації.
- грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без урахування сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
Надаючи оцінку доводам позивача по суті спірних правовідносин в межах заявлених позовних вимог в частині не включення , суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.
Частиною 1 ст.2 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).
В п.-п. 2-4 ст.9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" чітко визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром Оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. № 745/32197 (далі - Порядок №260).
Порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачено розділом ХХІII Порядку №260.
П.1 та 2 розділу ХХIIІ Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Що стосується дій відповідача щодо невключення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, суд вказує на наступне.
Відповідно до п.6 розділу ХХІII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, одноразова грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди.
В обґрунтування позовних вимог предстанвик позивача вказує на те, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, має постійний характер, та є невід'ємною складовою місячного грошового забезпечення, а тому підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з урахуванням якого мав визначатися розмір виплаченої позивачу грошової допомоги на оздоровлення.
Однак, суд вважає необґрунтованими вказані доводи представника позивача, з огляду на наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З огляду на зміст п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Таке тлумачення вказаної норми підтверджується й подальшим підходом Держави до вказаної виплати.
Так, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. № 44 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 №177/39233, перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану.
Отже, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168.
Системний аналіз вищенаведених положень законодавства та встановлені обставини у справі дають підстави для висновків, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення не включаються винагороди.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 826/11679/17 від 16.05.2019 року, №826/3398/17 від 31.07.2019 року, №802/955/17-а від 08.08.2019 року, №825/812/17 від 16.12.2019 року, №822/2741/17 від 19.02.2020 року, ..., оскільки вони стосуються інших правовідносин.
Що стосується позовних вимог в частині дій відповідача щодо невключення індексації грошового забезпечення, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, суд вказує на наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку підйомної допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
З наведених вище мотивів, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується й допомога на оздоровлення.
Оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, що свідчить про наявність з його боку протиправної бездіяльності.
З метою захисту порушеного права слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення частини другоїстатті 77 КАС Українине доведено правомірність своєї бездіяльності щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова чатина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 26631896)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна