28 лютого 2024 року м. Київ
Справа № 165/3271/22
Провадження № 22-ц/824/5892/2024
Резолютивна частина постанови оголошена 28 лютого 2024 року
Повний текст постанови складено 01 березня 2024 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Мандрики О.П.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану адвокатом Чернецькою Ганною Миколаївною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Нововолинського міського суду Волинської області з даним позовом.
Свої вимоги мотивувала тим, що з початку 2019 року по грудень 2019 року вона проживала разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 06 грудня 2019 року вони одружились.
Спільне життя не склалось, за рішення суду шлюб між сторонами було розірвано з жовтня 2022 року.
За час спільного сімейного життя в інтересах сім'ї, для подальшого спільного проживання, був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 березня 2019 року попередній договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 . У період перебування в зареєстрованому шлюбі (з 06 грудня по 11 жовтня 2022 року) на виконання умов попереднього договору було внесено 12 000 дол.США. Оскільки дані кошти набуті подружжям за час зареєстрованого шлюбу, тому ці кошти є спільні сімейні та її частка складає 6000 дол.США, що за курсом НБУ становить 219 412 грн.
У добровільному порядку дійти згоди щодо його розподілу не можуть, вважає своє право порушеним. Тому спільне майно, грошові кошти, підлягають поділу в судовому порядку.
Просила суд:
Визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 12000 дол. США, що сплачені за будинок АДРЕСА_1 ;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000 дол.США;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 194,12 грн., витрати на правову допомогу.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2022 року направлено цивільну справу до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
18 квітня 2023 року представник відповідача отримав копії ухвали про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками.
10 травня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з доводами позову, відповідач ОСОБА_2 вказав, що будинок в с.Крюківщина придбавався не для проживання їх родини. Він придбаний його батьками, кошти надавались саме ними. Оскільки батьки проживають у Волинській області, а він мешкав в м.Вишневе, тому і попередній договір уклав саме він. При цьому основний договір купівлі-продажу буде укладатись вже його батьками як дійсними покупцями. Жодних прав по даному договору не виникло, оскільки основний договір купівлі-продажу так і не був укладений, тому він припинив свою дію і жодного майна немає. Позивачка у своєму позові не вказує жодного джерела походження коштів, які сплачувались.
Крім того, ОСОБА_1 не вказує, що за час спільного проживання ними придбавалось рухоме майно (меблі, техніка, автомобіль) за кредитні кошти. Тому спільних сімейних коштів у них не було для придбання квартири. На даний час боргові зобов'язання становлять 200 000 грн. Тому просив відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 160 885,00 грн. (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 608,72 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 72 коп.).
Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Чернецькою Г.М. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішеня Києво-Свяґтошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішеня суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивач безпідставно заявляє, що попередній договір купівлі-продажу індивідуального житлового будинку від 18 березня 209 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладався в інтересах сім'ї. Строк виконання зобов'язань за даним договором 18 квітня 2020 року. Кошти на придбання житла відповідачу надавали батьки, а оскільки батьки проживають у Волинській області, а відповідач проживав у м.Вишневе, батьки доручили відповідачу укласти попередній договір, а основний договір після сплати батьками всієї суми буде укладений на їх ім'я.
Наразі, батьками не сплачені кошти у повному обсязі, і відповідно не укладений основний договір купівлі-продажу будинку.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшов.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чернецька Г.М. підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Корзаченко В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_2 18 березня 2019 року уклав попередній договір купівлі-продажу індивідуального житлового будинку № 85 з ОСОБА_3 .
Відповідно до умов вказаного Договору ОСОБА_2 (Покупець) та ОСОБА_3 (Продавець) зобов'язались в майбутньому у термін до 18.04.2020 року, укласти договір купівлі-продажу індивідуального житлового будинку (Основний договір) загальною площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 9 Договору встановлено, що орієнтована вартість індивідуального житлового будинку визначена в українській гривні - 1 144 500,00 гривень і є змінною відносно курсу продажу гривні до долара США, а орієнтовна вартість визначена в доларах США - 42 000,00 доларів США і є незмінною.
Також умовами Договору встановлено наступний порядок сплати коштів: частина суми орієнтовної вартості індивідуального житлового будинку, яка сплачується на момент підписання попереднього договору в якості гарантійних забезпечувальних коштів в сумі 272 750,00 гривень, що еквівалентно 10 000,00 доларів США; залишкова частина, яка сплачується до 18.04.2019 року - 11 000,00 доларів США, що сплачується в гривні по курсу до долару США, встановленому в ПАТ «Приватбанк», на день здійснення платежу, але не менше ані ж 27,25 гривень за 1 долар США; залишкова частина, яка сплачується по графіку до 18.04.2020 року - 572 250,00 гривень, що еквівалентно 21 000,00 доларів США, що сплачується в гривні по курсу до долару США, встановленому в ПАТ «Приватбанк», на день здійснення платежу, але не менше ані ж 27,25 гривень за 1 долар США.
Відповідно до розписки, наданої ОСОБА_3 , остання отримала від ОСОБА_2 18 березня 2019 року 272 750,00 гривень, що еквівалентно 10 000,00 доларів США в якості гарантійних забезпечувальних коштів частину орієнтовної вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 15 травня 2019 року 2000,00 доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 19 червня 2019 року 1000,00 доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року, за червень 2019 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої ОСОБА_3 , остання отримала від ОСОБА_2 03 липня 2019 року 500,00 доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року, за червень 2019 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 17 липня 2019 року 500,00 доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 19 серпня 2019 року 25 400,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за липень 2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 20 вересня 2019 року 24 700,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 жовтня 2019 року 50 400,00 гривень, що еквівалентно дві тисячі доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за серпень-вересень 2019 року, частково. Вказаний факт також підтверджується актами передачі фінансів від 18 жовтня 2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 листопада 2019 року 24 300,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за жовтень 2019 року (частково). Вказаний факт також підтверджується актом передачі фінансів від 18 листопада 2019 року.
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 17 грудня 2019 року 23 550,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за листопад 2019 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 17 січня 2020 року 24 400,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за грудень 2019 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 лютого 2020 року 24 510,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за січень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 19 березня 2020 року 14 475,00 гривень, що еквівалентно п'ятсот доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за лютий 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 17 квітня 2020 року 13 675,00 гривень, що еквівалентно п'ятсот доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за березень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 11 травня 2020 року 27 110,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за квітень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 16 червня 2020 року 26 800,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за травень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 14 липня 2020 року 27 000,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за червень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 серпня 2020 року 27 300,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за липень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 вересня 2020 року 28 250,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за серпень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 16 жовтня 2020 року 28 350,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за вересень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 18 листопада 2020 року 28 200,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за жовтень 2020 року (частково).
Відповідно до розписки, наданої представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , останній отримав від ОСОБА_2 22 січня 2021 року 28 150,00 гривень, що еквівалентно одна тисяча доларів США в якості залишкової вартості ІЖБ № 85, площею 87,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 85 від 18.03.2019 року за листопад 2020 року (частково).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 грудня 2019 року, який було зареєстровано Дарницьким районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2515, про що було видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий
і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частиною першою статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, оскільки відповідачем ОСОБА_2 використовувалися спільно набуті кошти під час перебуавння сторін у шлюбі на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу індивідуального житлового будинку №85 від 18 березня 2019 року і частина яких за період перебування у шлюбі складає 160885 грн.
Аргументи апеляційної скарги про те що грошові кошти відповідачу надавалися його батьками, не заслуговують на увагу, оскільки дані аргмуенти не підтверджені належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України. не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Чернецькою Г.М. без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 , подану адвокатом Чернецькою Г.М. без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Чернецькою Ганною Миколаївною, залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна