Справа № 623/1083/20 Номер провадження 11-кп/814/445/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 лютого 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220320000815 за апеляційними скаргами прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, який є фізичною особою - підприємцем, маючого на вихованні 3-х малолітніх дітей, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 1 рік обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Cтягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 10000 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
13.09.2019 о 10.20 год керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 210510, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Радіо в напрямку перехрестя вул. Радіо та пров. Островського в м. Ізюм Харківської області, порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху та діючи необережно, не впевнився у безпеці, не дав дорогу мопеду Viper Race 50, без реєстраційного номер під керуванням ОСОБА_10 , який рухався по головній дорозі наближаючись до перехрестя, виїхав на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, внаслідок чого відбулося зіткнення.
В результаті дорожньо-транспортної події водій мопеду ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому дистального метадіафіза основної фаланги 1-го пальця правої стопи, який по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості, та багаточисленні садна на волосяній частині голови, в правій тім'яній ділянці, на верхніх та нижніх кінцівках, синець на лівому плечі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Порушення ОСОБА_8 вимог п.п. 10.1 і 16.11 Правил дорожнього руху знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з подією та її наслідками.
На вирок суду потерпілим подана апеляційна скарга, у якій, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_8 на його користь моральну шкоду в сумі 70000 грн.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення в результаті чого він отримав тілесні ушкодження, та завдав йому моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо нього та у зв'язку з пошкодженням його майна, ремонт свого мопеда зробив за власні кошти. Тому вважає, що суд безпідставно частково стягнув з обвинуваченого моральну шкоду.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На підставі ст. 49, п.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У разі надання згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України. Вирок суду першої інстанції в цій частині скасувати відповідно до ст. 417 КПК України та закрити провадження.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України пройшли строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить переглянути вирок суду, так як не погоджується з висновками суду.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд надав неналежну оцінку доказам.
Стверджує, що зіткнення з мопедом не було, а мопед впав сам через ями на дорозі, що можуть підтвердити свідки.
Вказує, що під час огляду потерпілого будь-яких переломів у нього не було, він повернувся до місця падіння, а о 18 годині з'явився запис про травму.
Також вказав, що судом йому було відмовлено в заміні адвоката, з яким у нього різні позиції щодо захисту.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд під час ухвалення рішення допустив однобічність та неповноту судового розгляду, а тому дійшов неправильного висновку про наявність вини ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині, так як органом досудового розслідування не здобуто достатніх та необхідних доказів, які б вказували на вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 свою вину не визнає в повному обсязі, так як цього злочину не вчиняв, а обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілого ОСОБА_10 .
Стверджує, що дороги перехрестя, де сталася подія є рівнозначними, ОСОБА_8 рухався на невеликій швидкості та перед перехрестям зупинився, у той час як потерпілий об'їжджав на дорозі ями.
Вважає, що зіткнення ніякого не було, що підтверджують свідки.
Оскільки потерпілий звернувся до лікаря з переломом через значний час після події, то під час події взагалі не було у потерпілого перелому.
Інших доказів наявності вини ОСОБА_8 немає, обвинувачення побудоване на припущеннях та вичерпані можливості отримання доказів.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
28.02.2024 в судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку клопотання про закриття кримінального провадження, прокурора який просив закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків притягнен,ня до кримінальної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора та клопотання обвинуваченого і захисника, а також матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до положень ст.417 КПК України - суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається зі змісту положень ст.49 КК України та ч.3 ст.285 КПК України, за наявності підстав та умов, передбачених ст.49 КК України та за наявності згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності саме з підстав закінчення строків давності - звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 обвинувачується за ч.1 ст. 286 КК України, яка відповідно до положень ст.12 КК України (на момент вчинення кримінального правопорушення) є злочином невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
За правилами п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
За даними матеріалів, кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_8 засуджений оскаржуваним вироком, вчинене 13 вересня 2019 року.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення перебігу строку давності, зокрема даних про вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, на момент перегляду апеляційним судом вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року щодо ОСОБА_8 , строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за висунутим йому обвинуваченням закінчилися, що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_8 , у ході апеляційного розгляду були роз'яснені правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності, на що він надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України, що відповідно до положень ч.3 ст.285 КПК України є умовою звільнення від кримінальної відповідальності.
З огляду на вказане звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України та умов такого звільнення, колегія суддів дійшла висновку за необхідне, у відповідності до вимог ст.288 КПК України звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження із підстав визначених п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Отже, клопотання обвинуваченого і захисника, а також апеляційна скарга прокурора підлягають задоволенню, а вирок суду скасуванню.
У зв'язку із надходженням клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, апеляційна скарга потерпілого колегією суддів не розглядається.
Керуючись ст. 284, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 задовольнити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого задовольнити.
Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст. 286 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4