Справа №760/3906/24
1-кс/760/2311/24
05 березня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023105090001461 від 13.12.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2023 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку.
У своєму клопотанні заявник наводить докази того, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо заявленого адвокатом клопотання про скасування арешту у кримінальному провадженні №12023105090001461 від 13.12.2023, оскільки не підтвердились обставини на досудовому слідстві.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи клопотання та письмових доповнень, вивчивши додані до них матеріали, слідча суддя дійшла до наступного висновку.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.
В порушення вищевказаних приписів КПК України, прокурором не доведено, що майно, на яке накладено арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, представником особи, у якої під час обшуку вилучено грошові кошти, надано документальне підтвердження законності їхнього походження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2023 до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання вживає та зберігає наркотичні засоби та психотропні речовини.
По прибуттю на місце виклику працівників Солом'янського УП ГУНП в м. Києві, було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно відчинив двері квартири працівникам поліції, та на запитання чи є у нього заборонені чи обмежені речі в обігу на території України відповів, що так, та вказав на шафу в якій на видному місці знаходилася речовина рослинного походження зеленого кольору зовні схожа на наркотичну.
13.12.2023, у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, дізнавачем відділу дізнання Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві за добровільної згоди власника квартири ОСОБА_6 , проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
- чотири зіп-пакети з наявною речовиною рослинного походження зеленого кольору, поміщено до спец пакету CRI1001489 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- вісімнадцять зіп-пакетів з наявною речовиною рослинного походження зеленого кольору, поміщено до спеціального пакету PSP3235406 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- два вакуумні пакети з наявною речовиною рослинного походження зеленого кольору, поміщено до спеціального пакету PSP1257218 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- чотири зіп-пакети з наявною речовиною рослинного походження зеленого кольору схожою на наркотичну, поміщено до спец пакету PSP1257217 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- дев'ятнадцять пакетів білого кольору з наявними зіп-пакетами з речовиною рослинного походження зеленого кольору та чотири пакети коричневого кольору з зіп-пакетами з речовиною рослинного походження зеленого кольору, поміщено до спец пакету PSP2467054 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- зіп-пакет з наявними капсулами для пігулок білого кольору, поміщено до спец пакету PSP1256915 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- зіп-пакет з двома пігулками з речовиною невідомого походження поміщено до спец пакету PSP1352156 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- дві пластикові ємкості з наявним зерном невідомого походження поміщено до спец пакету PSP1257223 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- зіп-пакет з зернами невідомого походження поміщено до спец пакету PSP1257221 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- один зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору поміщено до спец пакету PSP1257219 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- пластикова банка із речовиною невідомого походження коричневого кольору поміщено до спец пакету PSP1352150 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- скляна ємкість із залишками речовини невідомого походження, поміщено до спец пакету PSP1352154 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- електронні ваги із залишками речовини рослинного походження зеленого кольору, поміщено до спец пакету PSP1256916 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- електронні ваги із залишками речовини невідомого походження, поміщено до спец пакету PSP1256918 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- блокнот із записами поміщено до спец пакету PSP2467053 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- зіп-пакет з речовиною рослинного походження поміщено до спец пакету PSP1257222 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- мобільний телефон марки «SONY» поміщено до спец пакету PSP1352149 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- зіп-пакети поміщено до спец пакету NPU1501810 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- 195 пакетів чорного кольору із застібкою поміщено до спец пакету NPU1501809 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- сім. карти мобільних операторів поміщено до спец пакету PSP1157220 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- мірний стакан поміщено до спец пакету ICR0036777 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- порожні зіп-пакети поміщено до спец пакету INZ2019715 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- мобільний телефон марки «Redmi» в чохлі поміщено до спец пакету PSP1256917 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- листівки з написами, поміщено до спец пакету PSP1352152 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- скляна колба поміщено до спец пакету PSP1352153 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- два флеш носії поміщено до спец пакету 7022342 із роз'ясненням та підписами учасників слідчої дії.
- одинадцять грошових купюр номіналом 20 доларів США, які поміщено до сейф-пакету PSP 1173542.
- сім грошових купюр номіналом 10 доларів США та одна купюра номіналом 20 доларів США, які поміщено до сейф-пакету KIV 1139888.
- грошові купюри номіналом 500 гривень у загальній кількості 25 000 гривень, які поміщено до сейф-пакету PSP 1352151.
- двісті грошових купюр номіналом 500 гривень, які поміщено до сейф-пакету №7022341.
- одна грошова купюра номіналом 100 злотих та одна купюра номіналом 20 злотих, які поміщено до сейф-пакету EXP 0176905.
- п'ять купюр номіналом 5 доларів США, п'ять купюр номіналом 1 долар США та одна купюра номіналом 2 долари США, які поміщено до сейф-пакету PSP 1352077.
- дев'ять купюр номіналом 50 доларів США, які поміщено до сейф-пакету CRI 1001497.
- вісімсот купюр номіналом 100 доларів США та тридцять п'ять купюр номіналом 100 доларів США, які поміщено до сейф-пакету PSP 3394109.
Суд звертає увагу, що гроші не є річчю, яка має родові ознаки, а тому незрозуміло, яким чином орган досудового розслідування, виявивши під час обшуку грошові кошти, ідентифікував, що вони здобуті злочинним шляхом або мають безпосереднє відношення до вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів справи не вбачається, що після накладення арешту на грошові кошти, у ході проведення подальшого досудового розслідування, причетність вилучених грошових коштів до кримінального правопорушення не було підтверджено, у зв'язку з чим подальше утримання їх під арештом не відповідатиме завданням кримінального провадження.
Крім того, представником власника вилучених в ході обшуку коштів надано документи, які підтверджують законність їх походження.
За таких обставин арештовані грошові кошти не відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, а тому не мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування накладеного арешту.
Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
Проте, зі змісту наявних у справі матеріалів не вбачається даних, які б свідчили, що на час розгляду клопотання визначено розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та що вказані заходи забезпечення кримінального провадження є співмірними та пропорційними.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.
Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слід також зауважити, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна, накладеного без передбачених законом підстав, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, що повністю узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання про часткове скасування арешту майна, по кримінальному провадженню №12023105090001461 від 13.12.2023 року, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023105090001461 від 13.12.2023 року - задовольнити.
Частково скасувати арешт, накладений 21.12.2023 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/29793/23, в межах кримінального провадження №12023105090001461 від 13.12.2023 року, на майно, яке було вилучене в ході обшуку житла, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові купюри номіналом 500 гривень у загальній кількості 25 000 гривень, які поміщено до сейф-пакету PSP 1352151.
- двісті грошових купюр номіналом 500 гривень, які поміщено до сейф-пакету №7022341.
- дев'ять купюр номіналом 50 доларів США, які поміщено до сейф-пакету CRI 1001497.
- вісімсот купюр номіналом 100 доларів США та тридцять п'ять купюр номіналом 100 доларів США, які поміщено до сейф-пакету PSP 3394109.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1