Справа №760/4519/24
1-кс/760/2524/24
24 лютого 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання сторони кримінального провадження - слідчого слідчого відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 12024100170000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сколе Львівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100170000034 від 23.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, повторно вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва за таких обставин.
Так, з 24.02.2022 згідно Указів Президента України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України було введено та продовжено воєнний стан.
Встановлено, що ОСОБА_5 , 23.02.2024, приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, побачив раніше невідому жінку, якою виявилась ОСОБА_7 , яка, йдучи по тротуару, що веде до вулиці Жилянської, біля ТЦ «Дрова», та спіткнувшись, впала на землю, маючи при собі мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M51» з абонентським номером НОМЕР_1 , вартістю 3000 грн., що знаходився у правій зовнішній кишені куртки, в яку остання була одягнута. В цей момент у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення за рахунок майна потерпілої ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , 23.02.2024, приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та скориставшись безпорадним станом потерпілої, під виглядом наміру допомогти потерпілій, таємно витяг з правої зовнішньої кишені куртки потерпілої ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M51», з абонентським номером НОМЕР_1 , вартістю 3000 гривень, який належить ОСОБА_7 , після чого, помістивши вище викрадене майно собі у праву кишеню куртки, в яку був одягнутий, покинув місце вчинення правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 3000 грн. 00 коп.
Як вказує у клопотанні слідчий, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
23.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Також, у клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.
Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця проживання на території м. Києва, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, немає постійного джерела доходу, раніше судимий.
При цьому, слідчий вказує, що більш м'які запобіжні заходи, застосовані до ОСОБА_5 , не можуть забезпечити належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, а також запобігти вище зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, такий як домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100170000034 від 23.02.2024 встановлено, що внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
23 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 лютого 2024 року, часом фактичного затримання ОСОБА_5 є 12 год. 40 хв. 23 лютого 2023 року.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що додані до клопотання.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.
Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, немає постійного джерела доходу, раніше судимий.
Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, особу підозрюваного, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше судимий, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжній захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 години 40 хвилин 23 лютого 2024 року.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 закінчується о 12 годині 40 хвилин 22 квітня 2024 року.
Одночасно визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Заставу визначити у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1