СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2087/24
пр. № 1-кп/759/865/24
05 березня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62023100130000978 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.06.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
05.05.2022 солдата ОСОБА_3 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 23.02.2022 №69/2022 призвано на військову службу за мобілізацією, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2022 №110 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 1 мінометного відділення 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 20 окремого батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 ЗСУ та того ж дня приступив до виконання обов'язків.
Після цього, наказом командира військової частини в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2022 №92 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 1 артилерійського відділення 1 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 ЗСУ.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, номер обслуги 1 артилерійського відділення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 у порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без поважних причин, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, о 07.10 годин 05.10.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до вказаної військової частини.
У подальшому, 13.11.2023 солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8 та заявив про себе.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.5 ст. 407 КК України вірна, оскільки він будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину, на термін тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий, його відношення до скоєного. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1