05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 686/15935/22
провадження № 51-1200ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 лютого 2024 року щодо останнього,
встановив:
Захисникзвернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 , де ставить питання про їх скасування та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
У змісті касаційної скарги зазначено, що захисник ОСОБА_4 подає касаційну скаргу в інтересах ОСОБА_5 , в той час як ордер додає про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_5 та оскаржує судові рішення що ОСОБА_5 . Крім того, у вступній частині касаційної скарги відображено, що оскаржуються судові рішення у справі № 676/15935/22, а у прохальній - у справі № 686/15935/22. Зазначене позбавляє Суд належним чином визначити межі касаційного перегляду та з'ясувати те, чи має особа, яка подає скаргу відповідні повноваження.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. При цьому вони повинні бути належним чином оформлені відповідно до вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, а саме: у прошитому, пронумерованому вигляді, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.
У недотримання вищевказаної норми, захисником до касаційної скарги додано копію вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2023 року, виготовлену шляхом, який не дозволяє ознайомитись із його змістом, оскільки частина відображеного тексту є нечитабельною. Також додано копію ухвали Хмельницького апеляційного суду від 13 лютого 2023 року. Указані копії судових рішень не засвідчені відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, і перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
Таким чином, доводи касаційної скарги, які стосуються оцінки доказів на предмет їх достовірності та належності, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не є предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Захисник в касаційній скарзі стверджує про наявність підстав до скасування оскаржених судових рішень щодо ОСОБА_5 та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК.
Колегія суддів звертає увагу захисника, що підставою до закриття кримінального провадження за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК є встановлення (доведення доказами) того, що: не було самого факту (явища об'єктивної дійсності виявленого зовні), для розслідування якого розпочате кримінальне провадження; сама подія (факт) мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням, бо вона була результатом дії стихійного лиха, фізіологічних процесів тощо; подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки є наслідком дій потерпілого, а не сторонніх осіб (самогубство, нещасні випадки на підприємствах тощо), однак про такі обставини в цьому кримінальному провадженні у змісті касаційної скарги захисника не йдеться.
Вимога про закриття кримінального провадження за вищенаведеною нормою КПК зумовлює оцінку доказів на предмет їх достовірності, відмінної від тої, яка надана судами попередніх інстанцій, що перебуває поза межами суду касаційної інстанції. Також в касаційній скарзі не йдеться про те, що перед судами попередніх інстанції порушувалось питання про визнання всіх доказів, покладених в обґрунтування власних висновків, недопустимими. З урахуванням приписів ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК у їх взаємозв'язку із положеннями ч. 2 ст. 433 вказаного Кодексу, касаційна скарга має містити обґрунтовані доводи, змістом яких охоплюються належні підстави для задоволення вимог захисника, оскільки Суд не може на власний розсуд відшуковувати відповідні підґрунтя для цього.
Захисник наводить формальні твердження про надання судом першої інстанції окремим доказам неналежної оцінки на предмет їх допустимості та достовірності, проте не конкретизує, чи заявляла сторона захисту відповідні доводи про визнання таких доказів недопустимими в контексті тих порушень, про які йдеться в касаційній скарзі, якщо так, то яких порушень допущено цим судом при наданні відповіді на такі доводи, з посиланням на відповідні норми КПК та матеріали кримінального провадження.
Як убачається зі змісту оскарженої ухвали апеляційного суду, аналогічні доводам касаційної скарги захисника питання, зокрема, щодо недопустимості окремих доказів у кримінальному провадженні, були предметом оцінки суду апеляційної інстанції за його апеляційною скаргою, який за результатами перегляду вироку місцевого суду надав на них свої відповіді. При цьому касаційна скарга не містить обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено цим судом при апеляційному перегляді вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2023 року, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, зокрема в частині перевірки доводів апеляційної скарги стосовно оцінки місцевим судом доказів на предмет їх допустимості та достовірності. Спростування мотивів та висновків, відображених в ухвалі апеляційного суду, в касаційній скарзі не наведено.
Серед іншого, захисник в касаційній скарзі стверджує про недопустимість протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) від 29 червня 2022 року, в обґрунтування чого посилається на ряд письмових доказів, як то листи № 213/121/33-2022, № 10369 від 29 листопада 2022 року, № 70 тощо, проте не зазначає, чи були такі письмові докази предметом оцінки суду першої інстанції, якщо так, то яких порушень було допущено місцевим судом щодо оцінки протоколу НСРД від 29 червня 2022 року.
В обґрунтування незаконності оскарженої ухвали апеляційного суду захисник зазначає про те, що деякі доводи апеляційної скарги сторони захисту не відображені у цьому судовому рішенні. При цьому не конкретизує які саме доводи апеляційної скарги сторони захисту не знайшли свого відображення в ухвалі апеляційного суду, чи були у суду апеляційної інстанції процесуальні приводи надавати розгорнуті відповіді на питання, аналогічні тим, про які йдеться в касаційній скарзі, враховуючи стандарти мотивування судових рішень, про які йдеться, серед іншого, у справі «Салов проти України» (рішення від 06 вересня 2005 року, § 89), «Руїс Торіха проти Іспанії» (заява № 18390/91, рішення від 09 грудня 1994 року, пункт 29) та інших.
Зазначене вище позбавляє суд касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження в системі тих доводів касаційної скарги, які покладені в обґрунтування вимоги про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3