04 березня 2024 року
м. Київ
справа № 740/2525/21
провадження № 51-7776 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року,
встановив:
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 3 статті 27 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Також, цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим та засуджено за пунктом 6 частини 2 статті 115 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статті 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винуватим та засуджено за частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_13 - задоволено частково, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статей 69, 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла.
Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за частиною 3 статті 27 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо її підзахисного.
22 січня 2024 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу захисника та надав їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали. Крім того, касаційним судом було роз'яснено захиснику про те, що у разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
Як убачається з наявного в матеріалах провадження за скаргою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та даних Київської міської дирекції «Укрпошта», 30 січня 2024 року захисником ОСОБА_4 отримано копію вказаної ухвали касаційного суду.
Таким чином, останнім днем подачі касаційної скарги на усунення недоліків було 14 лютого2024 року.
Однак на усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду захисник подала касаційну скаргу лише 21 лютого 2024 року. Крім того, долучила до касаційної скарги клопотання, у якому просить визнати поважними причини пропуску строку для усунення недоліків касаційної скарги та поновити їй строк, встановлений ухвалою касаційного суду, оскільки вона перебувала на лікарняному, зокрема, з 31 січня по 05 лютого 2024 року - на амбулаторному лікуванні, а з 06 лютого по 12 лютого 2024 року - на стаціонарному лікуванні.
Водночас колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що виходячи з положень частини 1 статті 429 КПК, максимальним строком, що надається особі для усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення її касаційної скарги без руху, є п'ятнадцять днів із дня отримання нею ухвали.
Збільшення вказаного строку або його продовження процесуальним законом не передбачено, а отже, клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги відповідно до ухвали Верховного Суду від 22 січня 2024 року є безпідставним.
Така позиція узгоджується з ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2019 року в справі № 589/2313/18, від 03 листопада 2020 року в справі № 127/675/18, від 02 березня 2021 року в справі № 643/3561/17.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3