04 березня 2024 року
м. Київ
справа № 740/2525/21
провадження № 51-7776 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо нього,
встановив:
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 3 статті 27 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Також, цим вироком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим та засуджено за пунктом 6 частини 2 статті 115 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статті 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винуватим та засуджено за частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_12 - задоволено частково, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статей 69, 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла.
Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за частиною 3 статті 27 і частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо нього.
Відповідно довимог пункту 1 частини 3 статті 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Так, Верховний Суд ухвалою від 01 січня 2024 року касаційну скаргу засудженого залишив без руху та надав йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали.
Вищезазначену копію ухвали, яка була надіслана рекомендованим листом,
ОСОБА_4 отримав 19 січня 2024 року у закритому конверті, що підтверджується розпискою засудженого про його отримання. Однак на її виконання повторних скарг від нього не надходило.
Оскільки в установлений касаційним судом строк засуджений не усунув недоліки, на які йому вказувалося в ухвалі суду касаційної інстанції, то його касаційна скарга підлягає поверненню.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 428 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3