04 березня 2024 року
м. Київ
справа № 466/2778/22
провадження № 61-1984ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
10 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_1 частково задоволено.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 600 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року залишено без змін.
26 лютого 2024 року Головне управління Національної поліції України у Львівській області засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Судом установлено, що касаційну скаргу від імені Головного управління Національної поліції у Львівській області підписано Григоришин А. В., яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів касаційної скарги виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, касаційну скаргу Григоришин А. В. подає в порядку самопредставництва.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
З 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Однак матеріали касаційного провадження не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів (зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваженняГригоришин А. В. діяти від імені Головного управління Національної поліції України у Львівській області у порядку самопредставництва.
Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду належно оформлені документи, що підтверджують повноваження посадової особи Головного управління Національної поліції України у Львівській області, яка підписала касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З матеріалів касаційного провадження установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 , стягнено на її користь 600 000,00 грн.
Ураховуючи викладене, за подання касаційної скарги у справі № 466/2778/22 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12 000,00 грн (600 000,00 грн х 1 %) х 200 % = 12 000,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Верховному Суду відповідний платіжний документ.
Частиною четвертою статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак в порушення вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України заявник не надав копій касаційної скарги для Львівської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко