Ухвала
05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 215/4658/22
провадження № 61-2496ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
19 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 215/4658/22 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 17 січня 2024 року (повний текст складено 18 січня 2024 року).
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
І. Щодо підстав касаційного оскарження
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга містить посилання на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що заявник вважав підставою для скасування оскаржених судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
Однак пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України містить пряму вказівку на те, що передбачена ним підстава для скасування судового рішення застосовується за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Отже у разі посилання на наявність підстав для скасування судового рішення передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі одночасно має бути зазначена та обґрунтована одна або декілька (якщо вони не є взаємовиключними) підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що постанови Пленуму Верховного Суду України не є судовими рішеннями зазначеними в пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
ІІ. Щодо сплати судового збору
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на визнання за ним права власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами, за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 26 червня 2023 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
За змістом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Разом із тим ОСОБА_1 не зазначає ціну позову (вартість майна, на яке він просить визнати за собою право власності) і такі відомості у розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону на момент подання позову) за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного судовий збір за подання касаційної скарги становить 1% вартості спірного майна (2/3 частини житлового будинку) х 200%, але не менше 1 984,80 грн та не більше 24 810 грн.
До касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру.
Таким чином заявник має обґрунтувати розмір сплаченого судового збору виходячи із ціни позову обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України та роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, доплатити судовий збір (не більше ніж до суми 24 810 грн) та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Крім того у разі, якщо ціна позову (вартість спірного майна) не перевищує 757 000 грн (250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року) касаційне провадження може бути відкрито лише за наявності випадків передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначає, що розглядувана справа має для нього виняткове значення, оскільки спірний будинок є єдиним житлом для нього та його родини.
Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує місцем свого проживання
с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі надання доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний Суд.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв'язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи;
2) обґрунтування розміру сплаченого судового збору виходячи із ціни позову обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вимогам закону, необхідно доплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі № 215/4658/22 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович