22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 299/4081/19
провадження № 61-8972св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Закарпатська митниця Держмитслужби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Фазикош Г. В., Готри Т. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року громадянин Угорщини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності.
2. Зазначав, що 28 серпня 2017 року інспектором Закарпатської митниці Державної фіскальної служби щодо громадянина ОСОБА_2 був складений протокол № 2831/30500/17 про порушення митних правил за вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України), у порядку статті 511 МК України були тимчасово вилучені автомобіль марки «Iveco Daily», 2000 року випуску, реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , і технічний паспорт транспортного засобу від 28 серпня 2015 року НОМЕР_3 . Власником указаного автомобіля є ОСОБА_1 .
3. 18 березня 2018 року він звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою щодо повернення йому вилученого автомобіля, у чому листом від 06 квітня 2018 року № 5093/Я/99-99-20-02-02-14 йому було відмовлено, оскільки за результатом розгляду Ужгородським міськрайонним судом справи про порушення митних правил № 2831/30500/17 рішення щодо вилучених речей не було прийняте, матеріали справи були передані до Виноградівського відділення поліції, а з питанням про повернення транспортного засобу слід звернутися безпосередньо до керівника регіональної митниці.
4. 17 квітня 2018 року він звернувся з цим питанням до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, на що листом від 05 травня 2018 року № 327/29/07-70-03.6 отримав відповідь про те, що вирішення питання залежить від результату кримінального провадження, відкритого Виноградівським відділенням поліції.
5. У справі № 299/225/18 ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2018 року слідчому слідчого відділення Виноградівського відділення поліції було відмовлено в клопотанні про накладення арешту на вказаний вище автомобіль, а ухвалою цього ж суду від 15 лютого 2019 року слідчому було відмовлено в наданні тимчасового доступу до автомобіля.
6. Водночас ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року у справі № 299/225/18 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність органу досудового розслідування. При цьому судом було констатовано, що рухоме майно було вилучене співробітниками Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, а право позивача щодо розпорядження автомобілем у рамках кримінального провадження не обмежувалося.
7. На чергове звернення представника позивача Закарпатська митниця Державної фіскальної служби листом від 29 березня 2019 року № 07-70-20-34/4461-48/07-70/АДВ знову повідомила про перебування справи у провадженні Виноградівського відділення поліції та про відсутність даних про результат розгляду.
8. Автомобіль після вилучення був поміщений на митний склад поста «Неветленфолу». Виноградівський районний суд Закарпатської області листом від 10 квітня 2019 року № 76 повідомив, що заходи забезпечення кримінального провадження щодо автомобіля марки «Iveco Daily», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , не застосовувалися.
9. Посилаючись на ці обставини, вказуючи на порушення Закарпатською митницею Держмитслужби, яка відмовляє у поверненні вилученого автомобіля, права власності позивача на рухоме майно, ґрунтуючись на нормах статті 41 Конституції України, статтях 317, 321, 391 ЦК України щодо захисту права власності, позивач громадянин Угорщини ОСОБА_1 просив: зобов'язати Закарпатську митницю Держмитслужби усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власником належним йому рухомим майном та повернути належний йому автомобіль марки «Iveco Daily», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , і технічний паспорт цього транспортного засобу від 28 серпня 2015 року НОМЕР_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
10. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 11 березня 2020 року у позові позову відмовлено.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що автомобіль марки «Iveco Daily», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , колір білий, двигун дизель, об'єм двигуна
2 800 см3, який був вилучений у порядку статті 511 МК України, на законних підставах зберігається на складах органів доходів і зборів у відповідності до пункту 6 частини п'ятої статті 238 МК України, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення № 308/9806/17 на час вирішення справи не закрите, а остаточне рішення судом у цій справі ще не прийняте, відтак на час ухвалення рішення суд не може встановити ознаку протиправності дій відповідача, а тому відсутні правові підстави для повернення тимчасово вилученого автомобіля власнику і, відповідно, для задоволення цього позову.
12. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року апеляційну скаргу громадянина Угорщини ОСОБА_4 задоволено частково.
13. Мотивувальну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2020 року змінено відповідно до редакції постанови апеляційного суду, резолютивну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2020 року залишено без змін.
14. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що існує лише одне провадження відповідно до закону за фактом, про який ідеться у цій справі, а саме - кримінальне провадження від 12 січня 2018 року
№ 12018070080000061. Зважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, всі рішення, що стосуються матеріалів цього провадження, та належних до нього документів і предметів, попри те, що такі предмети і документи зберігаються фактично митницею, можуть наразі прийматися лише у порядку кримінального судочинства, зокрема, дізнавачем, слідчим, прокурором і судом залежно від стадії провадження, характеру та підстав відповідної процесуальної дії, процесуального рішення.
15. У справі, що розглядається, передбачених законом підстав для покладення саме на Закарпатську митницю Держмитслужби обов'язку повернути позивачу автомобіль і технічний паспорт цього транспортного засобу немає. Задоволення позову означало б неправомірне, за наведених вище обставин, втручання у компетенцію органів, уповноважених діяти у кримінальному провадженні та в справі про порушення митних правил, створення передбачуваного конфлікту між позивачем, органами різних компетенцій і юрисдикцій при ймовірному виконанні судового рішення.
16. Власник автомобіля та документів на нього обрав неналежний спосіб захисту права, що його вважає порушеним, такий на час вирішення спору не є правомірним і ефективним способом захисту права.
17. Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу представника громадянина Угорщини ОСОБА_1- ОСОБА_5 задоволено частково.
18. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
19. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що зважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, всі рішення, що стосуються матеріалів цього провадження та належних до нього документів і предметів попри те, що такі предмети і документи зберігаються фактично митницею, можуть наразі прийматися лише в порядку кримінального судочинства, оскільки рішення про накладення арешту на спірне майно як захід забезпечення у кримінальному провадженні не приймалось, речовим доказом автомобіль не визнавався.
20. Верховний Суд, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, чи доказів про те, що він є предметом порушення митних правил у контексті статті 483 МК України, у зв'язку із наявністю ознак якої митницею був складений указаний протокол про порушення митних правил, тому ефективним способом захисту порушеного права може бути усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження його майном, яке тривалий час утримується митницею без посилання на достатні законні підстави і докази для такого утримання.
21. Також апеляційний суд не дав належної оцінки доводам позивача про те, що спірний автомобіль не є об'єктом порушення митних правил, не є речовим доказом у кримінальному провадженні.
22. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу громадянина Угорщини ОСОБА_4 задоволено.
23. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 березня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено.
24. Зобов'язано Закарпатську митницю Держмитслужби усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власником належним йому рухомим майном та повернути громадянину Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) належний йому автомобіль марки «Iveco Dally», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , та технічний паспорт цього транспортного засобу від 28 серпня 2015 року НОМЕР_3 .
25. Вирішено питання щодо судових витрат.
26. Враховуючи те, що спірний автомобіль, за відсутності правових підстав утримується відповідачем та не повертається власнику, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
27. При цьому апеляційним судом також враховано, що з дня вчинення правопорушення, у зв'язку з яким було вилучено автомобіль та документи, пройшло більше п'яти років, проте при розгляді протоколу про порушення митних правил не було вирішено питання про закриття адміністративного провадження та не було вирішено питання щодо правового статусу тимчасово вилученого майна.
28. Також апеляційний суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів, що автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, чи доказів, що він є предметом порушення митних правил у контекстів статті 483 МК України, у зв'язку із наявністю ознак якої було складено протокол про порушення митних правил.
29. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що кримінальне провадження від 12 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатської митниці Держмитслужби.
31. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
32. У касаційній скарзі Закарпатська митниця Держмитслужби, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
33. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
34. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що вилучений автомобіль та документи мають статус вилучених по справі про порушення митних правил, а відсутність встановленого статтею 527 МК України рішення суду у справі про порушення митних правил вказує на відсутність підстав для їх видачі.
35. Також заявник вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
36. У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби від представника ОСОБА_7 , у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
37. 28 серпня 2017 року на митному посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, громадянина ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був складений протокол № 2831/30500/17 про порушення митних правил за фактом переміщення через митний кордон України автомобіля марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення підроблених документів, а саме доручення від 12 травня 2017 року № 34014/Н/522/2014 на право користування транспортним засобом, за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України (а. с. 7-8).
38. Власником автомобіля є громадянин Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу
від 28 серпня 2015 року № НОМЕР_3 (а. с. 5, 6).
39. Автомобіль марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , та оригінали технічного паспорта автомобіля від 28 серпня 2015 року НОМЕР_3 і доручення від 12 травня 2017 року № 34014/Н/522/2014 протоколом
від 28 серпня 2017 року № 2831/30500/17 про порушення митних правил тимчасово вилучені на підставі статті 511 МК України.
40. Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко І. О.
від 20 грудня 2017 року у справі № 308/9806/17 з огляду на те, що у випадку, який розглядався, «прослідковується факт наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів», визнано за необхідне матеріали справи про порушення митних правил відносно громадянина Угорщини ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за частиною першою статті 483 МК України передати до Виноградівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області (а. с. 9-10).
41. Сформульоване рішення про закриття справи про порушення митних правил у постанові судді від 20 грудня 2017 року у справі № 308/9806/17 відсутнє, водночас у постанові вказано, що відповідно до частини третьої
статті 467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
42. Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 07 травня
2019 року у справі № 308/9806/17 відмовлено громадянину Угорщини ОСОБА_1 у роз'ясненні постанови судді Ужгородського міськрайонного суду
від 20 грудня 2017 у цій справі (а. с. 20-21).
43. Постанова судді Ужгородського міськрайонного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 308/9806/17 набрала законної сили. Апеляційну скаргу громадянина Угорщини ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діяв адвокат Бора Ю. В., на цю постанову повернуто скаржнику постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року як особі, яка не є суб'єктом апеляційного оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 (а. с. 22).
44. Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Бак М. Д.
від 02 лютого 2018 року у справі № 299/225/18 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 січня 2018 року за № 12018070080000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України (а. с. 13).
45. Ухвалою встановлено, що слідчий просив накласти арешт на вилучений митницею в справі про порушення митних правил від 28 серпня 2017 року
№ 2831/30500/17 автомобіль марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , що знаходиться на складі Закарпатської митниці ДФС і «є речовим доказом, об'єктом кримінально протиправних дій, набутий на підставі ймовірно підробленого свідоцтва».
46. Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Бак М. Д.
від 15 лютого 2018 року у справі № 299/225/18 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області про тимчасовий доступ до речі у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 січня 2018 року за № 12018070080000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України (а. с. 14-15).
47. В ухвалі зазначено, зокрема, що клопотання вмотивовано тим, що «автомобіль виступає речовим доказом у кримінальному провадженні», а «стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливість отримання доступу до автомобіля, що знаходиться на складі митниці, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження».
48. Ухвалою іншого слідчого судді Виноградівського районного суду Леня В. В. від 15 лютого 2019 року у справі № 299/225/18 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування (а. с. 16-17).
49. Громадянин ОСОБА_10 оскаржував бездіяльність органу досудового розслідування з тих мотивів, що йому протиправно не повертається вилучений митницею автомобіль марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 серпня 2015 року № НОМЕР_3 і ключ запалювання до автомобіля, просив зобов'язати слідчого та посадову особу Закарпатської митниці ДФС повернути йому це майно. Суд в ухвалі зазначив, що вказане скаржником майно «не вилучалося слідчим у порядку та відповідно до статті 168 КПК України і на нього не накладався арешт відповідно до вимог статей 170-172 КПК України»; «враховуючи, що … скаржник не представив слідчому судді відомостей що майно, яке він просить суд зобов'язати слідчого повернути йому як законному власнику, є тимчасово вилученим майном у розумінні частини другої статті 167 КПК України, та (або) тимчасово вилученим майном у порядку частини першої статті 168 КПК України і як передане слідчому протоколом, слідчий суддя вважає що у задоволенні скарги слід відмовити». Поряд із цим, в ухвалі слідчого судді не зазначено, що вищевказані автомобіль і документи не визнавалися речовими доказами в кримінальному провадженні.
50. Доказів оскарження вказаних вище ухвал слідчих суддів у справі немає.
51. Листом від 29 березня 2019 року № 07-70-20-34/4461-48/07-70/АДВ Закарпатська митниця ДФС повідомила представника ОСОБА_4 адвоката
Бору Ю. В. про перебування автомобіля марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , на складі митниці як вилученого в справі про порушення митних правил і про відсутність офіційної інформації від Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області щодо справи, яка була скерована до органу поліції Ужгородським міськрайонним судом (а. с. 18).
52. Листом від 10 квітня 2019 року № 76 Виноградівський районний суд повідомив представника ОСОБА_4 адвоката Бору Ю. В. про те, що у період з 20 грудня 2017 року по 01 квітня 2019 року слідчими суддями суду не постановлялися ухвали про забезпечення кримінального провадження арештом чи тимчасовим доступом до транспортного засобу марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 (а. с. 19).
53. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в адміністративній справі № 206/1100/19 за адміністративним позовом громадянина Угорщини ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії, яким позивач просив зобов'язати митницю повернути йому автомобіль марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , і технічний паспорт на автомобіль від 28 серпня 2015 року № НОМЕР_3 , провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки справу належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства (а. с. 22-25).
54. Під час апеляційного розгляду справи Закарпатська митниця Держмитслужби листом від 29 жовтня 2020 року № 27-08-2/77-20/24/7211 інформувала суд про те, що інформація про прийняте рішення в кримінальному провадженні № 12018070080000061 до митниці не надходила, а у разі закриття кримінального провадження та отримання митницею матеріалів справи такі на підставі статті 522 МК України будуть скеровані до Ужгородського міськрайонного суду для прийняття рішення відповідно до статті 527 МК України (а. с. 119-120).
55. На запити апеляційного суду Сектор дізнання відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області листом від 09 лютого 2021 року № 1209/106/27/2-2021 повідомив, що кримінальне провадження від 12 січня 2018 року № 12018070080000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, перебуває у провадженні сектору дізнання, провадиться досудове розслідування; у рамках провадження автомобіль марки «Iveco Daіly», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_1 , і технічний паспорт на автомобіль від 28 серпня 2015 року № НОМЕР_3 , «речовими доказами не являються та не визнавались і будь-які постанови посадових осіб, які здійснювали та здійснюють досудове розслідування щодо визнання вказаних об'єктів речовими доказами в кримінальному провадженні, відсутні»; «органом досудового розслідування в рамках кримінальне провадження № 12018070080000061 від 12 січня 2018 року не здійснювався тимчасовий доступ до вказаних речей та не накладався на них арешт» (а. с. 153).
Позиція Верховного Суду
56. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
57. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
58. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
59. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
60. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
61. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
62. Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що належний йому на праві власності автомобіль, який відповідно до протоколу про порушення митних правил від 28 серпня 2017 року в порядку статті 511 МК України було тимчасово вилучено, протиправно утримується відповідачем, тому ОСОБА_1 просив суд зобов'язати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому рухомим майном.
63. За приписами статті 511 МК України товари - це безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися (частина перша); у разі виявлення порушення митних правил, передбаченого статтею 483 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим (частина друга); у разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до частини другої статті 541 цього Кодексу (частина третя).
64. Справа про порушення митних правил, передбачених статтею 483 МК України, розглядається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) (частина друга статті 522 МК України).
65. Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (стаття 253 КУпАП).
66. Згідно з МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі (частина перша статті 527, частина друга статті 528).
67. Статтею 284 КУпАП передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
68. Апеляційним судом встановлено, що рішення про обмеження права власності на спірний автомобіль у встановленому законом порядку не вирішувалось ні у порядку кримінального, ні у порядку цивільного судочинства.
69. Крім того, власником спірного автомобіля є ОСОБА_1 . Доказів, які свідчать про визнання недійсними документів про право власності на вилучений автомобіль, матеріали справи не містять і на наявність таких відповідач не посилався.
70. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
71. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
72. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
73. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
74. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
75. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
76. Відповідно до частини третьої статті 467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил можуть бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
77. Разом із тим, з дня вчинення правопорушення, у зв'язку з яким було тимчасово вилучено транспортний засіб та документи, пройшло більше п'яти років.
78. При цьому судом при розгляді протоколу про порушення митних правил не було вирішено питання про закриття адміністративного провадження, та не було вирішено питання щодо правового статусу тимчасово вилученого спірного майна, як заходу для забезпечення матеріалів адміністративного провадження.
79. Також матеріали справи не містять доказів того, що автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, чи доказів про те, що він є предметом порушення митних правил у контексті статті 483 МК України, у зв'язку із наявністю ознак якої митницею був складений указаний протокол про порушення митних правил.
80. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційним судом встановлено, що на даний час кримінальне провадження від 12 січня 2018 року № 12018070080000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
81. Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що спірний автомобіль за відсутності правових підстав утримується відповідачем та не повертається власнику, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
82. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права з огляду на таке.
83. За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
84. Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
85. Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.
86. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
87. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладениму постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження
№ 14-181цс18), серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.
88. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
89. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
90. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
91. Отже, враховуючи встановлення перебування спірного автомобіля без правових підстав у відповідача, колегія суддів відхиляє доводи заявника про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
92. Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до статті 417 ЦПК України врахував вказівки суду касаційної інстанції та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
93. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
94. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
95. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
96. Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
97. Оскільки виконання постанови апеляційного суду було зупинено ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року, її виконання необхідно поновити у зв'язку із залишенням судового рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року залишити без змін.
3. Поновити виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 травня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
Є. В. Синельников
В. В. Шипович