05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 521/1505/15
провадження № 61-2415ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Одеською міської ради на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про виділ частки в домоволодінні, яке знаходиться у спільній частковій власності, про припинення права спільної часткової власності, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про виділ частки в домоволодінні, яке знаходиться у спільній частковій власності, про припинення права спільної часткової власності, про визнання права власності на домоволодіння,
30 листопада 2023 року Одеська міська рада вперше звернулася із касаційною скаргою на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, а саме запропоновано сплатити судовий збір, та надано заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії ухвали.
Електронний екземпляр зазначеної ухвали доставлений до електронного кабінету Одеської міської ради у системі «Електронний суд» 28 грудня 2023 року о 1:38:43 годині.
У зв'язку з невиконанням Одеською міською радою вимог зазначеної ухвали від 21 грудня 2023 року Верховний Суд ухвалою від 08 лютого 2024 року повернув касаційну скаргу заявнику.
16 лютого 2024 року Одеська міська рада засобами поштового зв'язку вдруге звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, з пропуском строку на касаційне оскарження, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження вказує, що ухвала про залишення касаційної скарги без руху Одеській міській раді засобами поштового зв'язку не надсилалися. В ухвалі про повернення касаційної скарги заявнику роз'яснено про можливість повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Також заявник зазначає, що відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про повернення касаційної скарги з'явилася у загальному доступі 13 лютого 2024 року, та без суттєвих затримок і зволікань Одеська міська рада повторно звернулася із касаційною скаргою.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (DE GEOUFFRE DE LA PRADELLE v. FRANCE, № 12964/87, § 59, ЄСПЛ, від 16 грудня 1992 року).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Проте право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.
Разом з тим, заявник не вказує причин за яких не було можливості вчасно усунути недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2023 року. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2024 року слідує, що заявнику повернуто касаційну скаргу у зв'язку з тим, що заявник не виконав вимог ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року, копію якої доставлено до електронного кабінету Одеської міської ради 28 грудня 2023 року.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини п'ята, сьома статті 14 ЦПК України).
За таких обставин вказані скаржником підстави для поновлення строку не є поважними, оскільки він не обґрунтував, що саме йому перешкоджало вчасно усунути недоліки касаційної скарги визначені ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
За таких обставин заявнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і, зокрема, зазначити обставини, що унеможливили вчасне усунення недоліків касаційної скарги, поданої вперше, надати належні докази на підтвердження викладених заявником підстав для його поновлення.
Крім того, Одеська міська рада повторно подаючи касаційну скаргу до Верховного Суду додала до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору від 22 листопада 2023 року № 898 у розмірі 2 000,00 грн, яке приєднано до матеріалів касаційного провадження № 61-17192ск23. Разом з тим, зазначений судовий збір підлягає поверненню у зв'язку з поверненням касаційної скарги, а за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таким чином касаційна скарга не у повній мірі відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме скаржником до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подачі позову - 2015 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654,00 грн).
Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити вартість майна (майнового права) у цій справі (1/12 частка у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 - за первісним позовом та 1/12 частка у праві власності на це домоволодіння - за зустрічним позовом), відповідно, визначити ціну позову.
Одеська міська рада зазначає про неможливість визначення вартості спірного майна, оскільки не була залучена до участі у справі, а позивачі ціну позову не визначали, розмір сплаченого судового збору за первісним позовом становить 1 000 грн, а позивач за зустрічним позовом судовий збір не сплачував. Тому наполягає, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 2 000,00 грн (1 000 грн * 200 %).
Між тим, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Заявлений скаржником розмір судового збору при звернення до суду свідчить, що ціна позовів у цій справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Тому вимога щодо необхідності визначення ціни позову в цій справі має значення також і для вирішення питання чи підлягають судові рішення касаційному оскарженню. За непідтвердження скаржником іншої ціни позову, суд буде виходити з правильності її визначення виходячи з розміру сплаченого збору при зверненні до суду першої інстанції.
Оскільки Одеська міська рада оскаржує судові рішення повністю, їй необхідно зазначити ціну позовів, як первісного, так і зустрічного, з урахуванням вартості спірного майна, відповідно до якої визначити розмір судового збору із розрахунку 1 % від ціни позову х 200 % та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за первісним і зустрічним позовами.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати Одеській міській раді строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 260, 389, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Одеської міської ради на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков