Справа № 761/1088/22
26 лютого 2024 року
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, у якій заявник просить зобов'язати посадових осіб Державного бюро розслідувань, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 13 грудня 2021 року заявниця звернувся до посадових осіб Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ст. 367 КК України, та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, однак станом на дату подання скарги, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, тому просить скаргу задовольнити та зобов'язати посадових осіб Державного бюро розслідувань внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 13 грудня 2021 року, отриманої 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року подання голови Шевченківського районного суду міста Києва задоволено, матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань направлено до Подільського районного суду міста Києва для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2024 року, слідчим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .
Скаржниця ОСОБА_3 в судовому засіданні 04 січня 2024 року скаргу підтримала та просила задовольнити, у подальшому просила розгляд скарги проводити без її участі, про що надала письмову заяву.
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, та відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, її неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 13 грудня 2021 року ОСОБА_3 поштовим відправленням на адресу Державного бюро розслідувань направила заяву про вчинення, як на думку заявниці, щодо неї кримінальних правопорушень, вчинених слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 за ознакою ст. 366, ст. 367 КК України, та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ознакою ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, про що просила внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповіді на свою заяву від уповноважених осіб Державного бюро розслідувань заявницею не отримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Вказана вище інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_3 від 13 грудня 2021 року про вчинення щодо неї кримінальних правопорушень, вчинених слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 за ознакою ст. 366, ст. 367 КК України, та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ознакою ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, слідчий суддя вважає, що ні сама заява, ні додані до неї матеріали, досліджені в судовому засіданні на обґрунтування її вимог, не містять відомостей, які б вказували на вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ст. 367 КК України, та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, а фактично зводяться до незгоди заявниці з процесом здійснення досудового розслідування, що не може бути безумовною підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами органу досудового розслідування.
Посилання ОСОБА_3 на ознаки складу злочинів, передбачених ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, містить лише суб'єктивний виклад обставин та є припущеннями скаржниці, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 від 13 грудня 2021 року об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України, а викладених у заяві ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Таким чином, скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8