печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8220/24-к
22 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100060000270 від 08.02.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 353 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя, приходить наступних висновків.
Орган досудового розслідування, просить продовжити обраний щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
07.07.2023 слідчим повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України..
03.10.2023 слідчим повідомлено про нову підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 190 ч. 4 ст. 186 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 127 КК України.
26.12.2023 слідчим повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 146 КК України.
27.12.2023 слідчим повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 146 КК України.
12.07.2023 ухвалою слідчого судді застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.09.2023 року.
30.08.2023 постановою керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 07.10.2023.
01.10.2023 ухвалою слідчого судді продовжено строк дії застосування тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 06.10.2023 включно.
03.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 07.01.2024.
04.10.2023 ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.12.2023.
23.11.2023 ухвалою слідчого судді продовжено строк дії застосування тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 07.01.2024.
27.12.2023 прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва відповідно до ч.1 ст. 290 КПК України надано доручення групі слідчих Печерського УП ГУНП у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на повідомлення учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
27.12.2023 відповідно ч. 1 ст. 290 КПК України слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві повідомлено учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
28.12.2023 ухвалою слідчого судді продовжено строк дії застосування тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , строком до 25.02.2024.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, судзобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а також неодноразово перевірялись слідчими суддями.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».
Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Особливої уваги слідчого судді заслуговує та обставина, що наразі триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а відтак, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України зменшились та не можуть у даному випадку виправдовувати тримання підозрюваного під вартою.
Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить висновку, що запобіжний захід на застосуванні якого наполягає сторона обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, захисником під час судового засідання надано відомості про перенесення ОСОБА_6 хвороби (можливо COVID-19), яку жодним чином в умовах Київського СІЗО не лікували, на звернення не реагували, внаслідок чого у підозрюваного можуть розвинутись ускладнення, які матимуть негативний вплив на здоров'я, як в короткостроковій так і в довгостроковій перспективі. Перебування в умовах позбавлення волі не може забезпечити належного діагностування та лікування підозрюваного.
Особливої уваги слідчого судді заслуговує та обставина, що наразі триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а відтак слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України зменшились та не можуть у даному випадку виправдовувати тримання підозрюваного під вартою.
Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить висновку, що запобіжний захід, на застосуванні якого наполягає сторона обвинувачення, не відповідає фактичним обставинам справи.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 376, Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати допідозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого прокурора та суду;
-утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон інші документи що дають право виїзду з України і в'їзд в України;
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 21.04.2024 року включно.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти у залі суду негайно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1