печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35982/23-ц
"08" листопада 2023 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
заявника: не з'явився,
представника заявника: не з'явився,
представника заінтересованої особи-1: не з'явився,
представника заінтересованої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області - Лисенко Ольги Володимирівни про відмову від заяви у цивільній справі за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - заінтересована особа-1, АТ КБ «Приватбанк»), ОСОБА_1 (далі - особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, ОСОБА_1 ) звернулось до Печерського районного суду м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2023 року відкрито провадження за заявою та призначено судове засідання.
13.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника заявника - Лисенко надійшла заява про відмову від заяви.
В судове засідання 08.11.2023 року учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши заяву про відмову від заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною першою ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
За умовами частини третьої ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Як визначено у ч. 5 ст. 206 ЦПК України, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як визначено у ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Так, заяву про відмову подано представником заявника - Лисенко О.В., повноваження якої підтверджуються витягом з ЄДРПОУ ГУ ДПС у Запорізькій області.
За таких обставин, оскільки заявник подав заяву про відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, наслідки відмови заявнику відомі та зрозумілі, про що він зазначив у заяві, суд вважає за можливе прийняти відмову від заяви.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України, визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути ГУ ДПС у Запорізькій області з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні заяви, у розмірі 671 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 135, 142, 206, 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області - Лисенко Ольги Володимирівни про відмову від заяви у цивільній справі за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 757/35982/23-ц за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - закрити.
Повернути Головному управлінню ДПС у Запорізькій області з державного бюджету 671 (шістсот сімдесят одну) грн.. 00 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції від 17.07.2023 року № 2797.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя І.В. Григоренко