печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49604/23-к
16 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ГСУ НП України про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на посадових осіб ГСУ НП України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги адвокат посилається на те, що 02.08.2023 було проведено обшук у житлі за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово вилучено майно, а саме: грошові кошти, мобільний телефон, документи. Оскільки майно є тимчасово вилученим, а рішення не існує, яким було надано органам досудового слідства право продовжувати утримувати майно осіб, в інтересах якої подано скаргу, адвокат, посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 304-307 КПК України просить зобов'язати посадових осіб ГСУ НП України повернути вилучене 02.08.2023 майно.
В судове засідання адвокат, слідчий, прокурор не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином про причини своєї неявки не повідомили.
Адвокат подала заяву про розгляд скарги у її відсутність.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 стаття 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат подала клопотання про розгляд скарги у її відсутність, а слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, надходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023000000000750 від 27.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
17.07.2023 ухвалою слідчого судді надано дозвіл слідчим та прокурорам в кримінальному провадженні №12023000000000750 від 27.04.2023 на проведення обшуку проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення речей, предметів та документів, які можуть мати важливе значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у крминіальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.07.2023, було проведено обшук 02.08.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово вилучено майно, зокрема: ноутбук Macbook Pro 16-inch, model No. A2485.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вказаними положеннями ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч.6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 235 КПК України, встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, саме для виявлення, а не вилучення, яких проводиться обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотання прокурора, а бо слідчого.
Як вбачається з матеріалів скарги, арешт на вилучене в ході обшуку 02.08.2023 майно не накладався, таким чином, на момент розгляду скарги не існує рішення, яким було надано органам досудового слідства право продовжувати утримувати майно особи.
Органом досудового розслідування в порушення ст. 168 КПК України органом досудового розслідування було вилучено мобільний термінал системи зв'язку, а саме: ноутбук Macbook Pro 16-inch, model No. A2485, разом з тим, експертного дослідження не було призначено, як і доведено, що такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Підсумовуючи все вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент розгляду скарги не існує рішення, яким було надано органам досудового слідства право продовжувати утримувати майно особи
Слідчий, прокурор в судове засідання не зявився, доводів адвоката належним чином не спростував, власну правову позицію не виклав.
Таким чином, слідчий суддя дослідивши матеріали скарги, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, надходить до висновку, що майно підлягає повергненню, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ГСУ НП України про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна - задовольнити.
Зобов'язати компетентних посадових осіб ГСУ НП України повернути ОСОБА_4 , або його представнику, майно, яке було вилучено 02.08.2023, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №12023000000000750 від 27.04.2023, а саме: ноутбук Macbook Pro 16-inch, model No. A2485.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1