№ 755/2642/24
1-кс/755/654/24
"04" березня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність начальника слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 22015000000000401 від 09.12.2015 року,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність начальника слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 22015000000000401 від 09.12.2015 року.
Так, у вказаній вище скарзі зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим перебуває кримінальне провадження № 22015000000000401 від 09.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України, а саме - геноциду.
Як зазначає адвокат, ОСОБА_4 за національністю є кримським татарином та народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Галляаральскому районі, Узбекистану в родині депортованих 18 травня 1944 р. з Криму кримських татар: Шевкієва Февзі 1928 року народження та ОСОБА_5 1930 року народження у місцевості примусового переселення депортованих кримських татар, проживав там разом з родиною в радянський період до 1990 р. в умовах злочинної депортації його корінного народу без можливості повернення його самого та його родини на історичну батьківщину в Крим до 1990 р.; при цьому до 1956 року родина Шевкієвих мала прямі режимні обмеження як «спецпереселенці»Тільки після розпаду радянської держави ОСОБА_4 разом із родиною отримав можливість повернутися на історичну батьківщину в Крим.
Проживання ОСОБА_4 з моменту народження поза історичною батьківщиною, зумовлене насильницькою депортацією його родини. Тривала неможливість переїзду його з місця примусового поселення депортованих осіб в Крим спричинила ОСОБА_4 істотну моральну та матеріальну шкоду. Пізніше окупаційною «владою» агресора у АР Крим ОСОБА_4 було повторно депортовано з Криму.
Історики та юристи довели у чисельних загальновідомих публікаціях факти обмеження радянською владою прав кримськотатарського народу, що мали метою його примусову асиміляцію та розпорошення (тобто геноциду) не лише у 1944 р., але й протягом всього періоду депортації як мінімум до 1988-1989 рр.
Отже злочин геноциду шляхом депортації, розпочатий у 1944 р., мав ознаки такого, що тривав і надалі, зокрема до 1988 р. щодо раніш депортованих осіб та їх нащадків, які не мали можливості повернутися для проживання в Крим. Саме через факт депортації 1944 р. ОСОБА_4 народився поза його історичною батьківщиною та не міг до неї повернутися до 1990 р., через що зазнав істотних моральних страждань й матеріальної шкоди.
Зважаючи на наведене, на думку захисника, є всі підстави для визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 22015000000000401 та системної реалізації його процесуальних прав. Серед іншого таке визнання має для ОСОБА_4 істотне процесуальне значення для його заяв та звернень проти держави-агресора до Європейського суду з прав людини та міжнародні комітети ООН та у Міжнародний кримінальний суд ООН.
Так, 29 січня 2024 року захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку (поштове відправлення № 0113303596983) направив до слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим клопотання щодо одержання копій процесуальних документів у кримінальному провадженні № 22015000000000401, в якому ставилося питання про надання для реалізації конвенційних, конституційних та процесуальних прав ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні в електронному вигляді повного тексту процесуального рішення від 11.11.2021 року, яким зупинено на даний час вказане кримінальне провадження. Клопотання слідчим управлінням Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим отримано 05.02.2024 року, однак, станом на день звернення з даною скаргою до суду, вказане клопотання так і не розглянуте, процесуального рішення не прийнято та відповідь на нього не надано.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явилася, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноваженої особи у судове засідання, однак, її неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановив наступне.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).
Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Діючим кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема його ст. 220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту»), повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
У цьому випадку, як вбачається з наданих матеріалів, захисником - адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 29.01.2024 року засобами поштового зв'язку (поштове відправлення № 0113303596983) було направлено до слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим клопотання щодо одержання копій процесуальних документів у кримінальному провадженні № 22015000000000401, яке було отримано 05.02.2024 року, однак, на час подання скарги до суду, відомості про результати розгляду зазначеного клопотання, у розумінні ст. 220 КПК України, суб'єктом оскарження відсутні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання вчинити дії за клопотанням, згідно зі ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдиним ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену (их) особу (іб) слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22015000000000401 від 09.12.2015 року, вчинити дії, передбачені ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити в його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 29.01.2024 року, яке отримано слідчим управлінням Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим засобами поштового зв'язку 05.02.2024 року, у строки, визначені ст. 220 КПК України, прийнявши процесуальне рішення, про прийняття якого повідомити особу, яка заявила клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: