ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3920/24
провадження № 2/753/4354/24
"27" лютого 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Лейк Хаус», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой», Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник», про визнання майнових прав,
21.02.2024 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Лейк Хаус» про визнання майнових прав на житлове приміщення, що будується.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 позовна заява передана до провадження судді Трусової Т. О., а 23.02.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив підстави для визнання подання цього позову зловживанням процесуальними правами.
Так, відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом цивільного судочинства учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом положень цивільного процесуального закону зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Частиною другою статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою цієї норми суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (частина перша статті 144 ЦПК України).
За приписами статті 148 ЦПК України однією з підстав для постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу є зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Суддею установлено, що адвокат Дадіверіна Л. І., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , вже зверталась до суду з повністю ідентичною позовною заявою (цивільна справа № 753/2909/24, головуючий суддя Трусова Т. О.), яку відкликала до відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим ухвалою судді від 13.02.2024 позовну заяву було повернуто.
Отже ураховуючи, що ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , вже вдруге подала позов до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а після отримання інформації про особу судді так само відкликала його до відкриття провадження у справі, наявні підстави вважати, що ці дії вчинені з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
З огляду на викладене дії представника позивача ОСОБА_2 розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви та стягнення з неї в дохід державного бюджетуштрафу в межах санкції, встановленої частиною першою статті 148 ЦПК України.
Керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Визнати дії представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дадіверіної Людмили Іванівни щодо подання декількох позовів до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Лейк Хаус», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой», Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник», про визнання майнових прав зловживанням процесуальними правами.
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Лейк Хаус», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой», Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник», про визнання майнових прав повернути позивачеві.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф в розмірі один прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
стягувач: Державна судова адміністраця, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100; юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5.
боржник: ОСОБА_2 : адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5557 від 26.02.2015, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 .
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 27.02.2024.