Справа № 752/4108/24
Провадження № 1-кс/752/1799/24
26 лютого 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024100010000530 від 23.02.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, студента Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання cтаршого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100010000530 від 23.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010000530 від 23.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, з метою збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, що знаходився у на пів прозорому поліетиленовому пакеті у середині із речовиною рослинного походження зеленого кольору, який він помістив за ремінь власних штанів, чим став незаконно зберігати при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, з метою збуту.
Слідством встановлено, що 23 лютого 2024 року, о 14 год. 20 хв., ОСОБА_5 перебував неподалік будинку 94 по вулиці Набережно-Корчуватська у місті Києві, де привернув увагу працівників поліції, які вирішили, відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», перевірити його на причетність до вчинення злочинів. В ході проведення поверхневої перевірки, відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме візуального огляду особи та його речей, було встановлено, що останній зберігає при собі заборонену в обігу речовину. З метою вилучення забороненої в обігу речовини, а також для подальшого проведення експертного дослідження, було викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Того ж дня, в період часу з 16 год. 56 хв. по 17 год. 09 хв., в ході проведення обшуку затриманої особи ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 208 КПК України, в присутності двох понятих, під ременем штанів останнього, було виявлено та в подальшому вилучено поліетиленовий згорток у середині із речовиною рослинного походження зеленого кольору із характерним запахом.
Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 330 г.
Канабіс, згідно Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Відповідно до Таблиці 1, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», від 5,0 г. канабісу, вважається невеликім розміром, від 500 г. до 2500 г. - великим розміром, а від 2500 г. і більше - особливо великим розміром.
24.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що ОСОБА_5 визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сприяє слідству у встановленні обставин кримінального провадження. Також захисник зазначив, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає з батьком, який через незадовільний стан здоров'я, потребує його догляду. ОСОБА_5 є студентом четвертого курсу, навчається дистанційно, має певні захворювання підтверджені відповідними медичними документами. Ризики, про існування яких стверджує слідчий у клопотанні, необґрунтовані. На підставі зазначеного захисник просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пров'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчими слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010000530 від 23.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
24.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленоїОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копії: протоколу огляду місця події, протоколів допиту свідків, висновку експерта, інших матеріалів, долучених до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер злочину у вчиненні якого він підозрюється; на переконання слідчого судді ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є доведеним.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного, стан здоров'я, сімейний стан (неодружений; на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має), офіційно не працевлаштований, студент, раніше судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення трьох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які доведені прокурором у судовому засіданні. У зв'язку із цим, у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодоОСОБА_5 слід відмовити.
Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, з передбаченого частиною п'ятою цієї статті переліку.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваногоОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у період з 20.00 год до 08.00 год наступної доби за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також у відповідності до положень ч.5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На переконання слідчого судді вищезазначені обов'язки, які покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , в повній мірі забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та будуть достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені вище обов'язки слід покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.04.2024 включно.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_1 , у період часу із 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 24.04.2024 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Строк дії ухвали до 24.04.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1