Справа № 752/3513/24
Провадження № 2-н/752/174/24
19 лютого 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -
адвокат Хапко Юрій Богданович, який діє від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина», звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 , зокрема витрат на правничу допомогу у розмірі 2 673 грн. 99 коп.
Частиною першою ст. 161 ЦПК України встановлено вичерпний перелік вимог за якими може бути виданий судовий наказ.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Представником заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заявлено серед іншого вимогу про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 673 грн. 99 коп.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України випливає, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі.
Відповідно до положень ч. 1ст. 167ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Таким чином, стягнення витрат на професійну правничу допомогу за правилами наказного провадження є неможливим, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику сторін та боржник, при цьому, позбавлений права довести неспівмірність заявлених вимог.
Враховуючи наведене, у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 163,165 ЦПК України,
у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1ст. 165 цьогоКодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк