Справа № 752/5724/23
Провадження № 1-кс/752/4056/23
30.05.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022100000000657 від 31.08.2022 р.
слідчий СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022100000000657 від 31.08.2022 р.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000657 від 31.08.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Як стало відомо з допиту свідка, начальника відділення запобігання і профілактики злочинів та інших правопорушень відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рапорту старшого о/у в ОВС ДБН НП України, майора поліції Віталія КАРП'ЮКА, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що однією із однією з осіб причетних до збуту психотропної речовини «амфетамін» на території міста Києва та території однієї з військових частин розташованих у м. Києві, являється:
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , уродженець м. Києва, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , використовує мобільне кінцеве (термінальне) обладнання з ІМEI - кодами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та абонентським номером: НОМЕР_5 , прізвиська « ОСОБА_12 (контрактник) Окремої президентської бригади імені гетьмана ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено, що ОСОБА_13 , будучи військовослужбовцем, здійснює збут психотропної речовини «амфетамін» іншим військовослужбовцям на території військової частини, в якій проходить службу та іншим особам
Під час проведення досудового розслідування, встановлено інших осіб з кола спілкування ОСОБА_9 , які причетні до зберігання, перевезення, виготовлення та збуту психотропної речовини «амфетамін», а саме:
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Жашків, Черкаської області, м.т. НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_11 , в 2010 році працівниками Дарницького УП ГУНП в м. Києві притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Антрацит, Луганської області, м.т. НОМЕР_12 , ІМЕІ: НОМЕР_13 ; проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ІПН: НОМЕР_14 , користується а/м HONDA ACCORD, чорного кольору, н.з. НОМЕР_15 , 2006 р.в., неодноразово затримувався працівниками НПУ та СБУ за зберігання, збут та виготовлення психотропних речовин. Відвідував адреси, де ймовірно здійснює виготовлення «амфетаміну»: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 .
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Києва, м.т. НОМЕР_16 , ІМЕІ: НОМЕР_17 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8 , прізвисько « ОСОБА_14 », ІПН НОМЕР_18 .
- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Скадовськ Херсонської області, м.т. НОМЕР_19 , відомі адреси: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 , ІПН: НОМЕР_20 .
- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець м. Києва, м.т. НОМЕР_21 , ІМЕІ: НОМЕР_22 , НОМЕР_23 ; проживає за адресою: АДРЕСА_12 , прізвисько « ОСОБА_17 », ІПН НОМЕР_24 , неодноразово затримувався працівниками НПУ за зберігання «амфетаміну».
- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець м. Києва, м.т. НОМЕР_25 , ІМЕІ: НОМЕР_26 ; відомі адреси: АДРЕСА_13 ; АДРЕСА_14 , прізвисько « ОСОБА_19 », ІПН НОМЕР_27 .
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вимог ст.ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою власного незаконного збагачення з корисливих мотивів, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, але не пізніше 07 год 15 хв 04.04.2023, незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору приблизною загальною масою 57 грам, що містить у собі психотропну речовину - амфетамін, після чого незаконно її зберігав з метою збуту за власним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_8 , до моменту виявлення та вилучення вказаної психотропної речовини під час проведення обшуку у зазначеній квартирі з 07 год 15 хв до 11 год 15 хв 04.04.2023.
04.04.2023 о 12 год. 15 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
06.04.2023 Голосіївським районним судом міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.06.2023.
23.05.2023 клопотання про продовження строку досудвого розслідування у вказаному провадженні до трьох місяців подано до Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Посилаючись на обґрунтованість підозри, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які продовжують існувати, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії раніше обраного запобіжного заходу, слідчий просить продовжити тримання під вартою ОСОБА_20 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Прокурор в ході судового розгляду підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, неможливість завершення досудового розслідування, ризики, які продовжують існувати та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків у кримінальному провадженні, які є абстрактними, а також просив застосувати більш м'які запобіжні заходи, які зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000657 від 31.08.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
04.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
06.04.2023 Голосіївським районним судом міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.06.2023.
Постановою Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_21 від 29.05.2023 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000657 від 31.08.2022 продовжено до 3х місяців.
Слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, посилаючись на обгрунтованість підозри, ризики, які продовжують існувати, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії раніше обраного запобіжно заходу.
Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.
Проте згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України і даним обставинам надавалась оцінка при застосуванні запобіжного заходу.
Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості доказів, долучених до матеріалів клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину і подальше його переслідування є виправданим.
При вирішенні клопотання щодо наявності підстав для продовження тримання підозрюваного під вартою крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має місце проживання, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного доходу, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є учасником благодійної організації, позитивно характеризується за місцем проживання.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України не є особливо тяжким злочином.
Звертаючись до суду як на підставу для продовження тримання підозрюваного під вартою слідчий посилається на продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент застосування даного виду запобіжного заходу, і не зменшились на час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Зазначені ризики знайшли своє підтвердження в ході судового розсляду.
Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
ЄСПЛ вироблена усталена судова практика та сформульовані основні «правові позиції» щодо вимог, які зобов'язані дотримуватися держави за п. 3 ст. 5 Конвенції. Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ наголошується на тому, що згідно з ч. 2 п. 3 ст. 5 Конвенції особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою (рішення ЄСПЛ від 08 червня 1995 року у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини»). Щоб дотриматися цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який за належного врахування принципу презумпції невинуватості виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення.
ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, які б змогли запобігти наявним ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання.
Враховуючи встановлені в ході клопотання обставини, зважаючи на існування обгрунтованої підозри, наявність ризиків у данному кримінальному провадженні, ступінь цих ризиків на даній стадії досудового розслідування, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, зібраних органом досудового розслідування, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, враховуючи необхідність проведення ряду слідчих дій у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, майнового стану підозрюваного.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, має встановлюватися в межах від 80 до 300 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх перелічених обставин, які повинні бути враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави, а саме: наявності ризиків у даному кримінальному провадженні, які продовжують існувати, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують особу підозрюваного, враховуючи майновий стан підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави в межах, встановлених для даного виду злочину, і призначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, у разі внесення підозрюваним застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 9 ч.5 ст. 194 КПК України, виконання яких забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить дієвість обраного запобіжного заходу і мінімізує ризики у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 199, 369-372 КПК України,
клопотання слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022100000000657 від 31.08.2022 р., задовольнити.
Продовжити тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Києва, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , на строк до 04.07.2023 р.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 гривень.
Застава може бути внесена протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувач ТУДСАУ в м.Києві, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, р/р UA128201720355259002001012089, МФО 820172, призначення платежу - застава.
На підставі п.п.1, 2, 3, 9 ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- носити електронний засіб контролю.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення підозрюваного.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про її звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя