Справа №705/6775/23
3/705/242/24 ПОСТАНОВА
01.03.2024 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , такої, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.12.2023 серії ВАБ № 945538 ОСОБА_1 05.12.2023 близько 22.00 год. ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків відносно дітей ОСОБА_2 , 2013 року народження та ОСОБА_3 , 2017 року народження відповідно до ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, яка розпивала алкоголь в присутності дітей, перебувала в стані алкогольного сп'яніння, поводилася неадекватно, кричала, виражалася нецензурною лайкою. Дії вчинені на постійній основі, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про судове засідання, однак до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення та клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.
За таких обставин та враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та відповідно до ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, з аналізу змісту ч. 1 ст. 184 КУпАП вбачається, що ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір'ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов'язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Аналіз приписів Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства" дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
У матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 не займається вихованням дітей та не піклується про них, а також про те, що не створені сприятливі умови для розвитку дітей .
Таким чином, матеріалами справи не доведено ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дітей та їх виховання.
Сама по собі обставина перебування в стані алкогольного сп'яніння не свідчить про ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх дітей, а отже, автоматично не формує склад правопорушення за ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним вище, з огляду на відсутність достатніх та належних доказів, що підтверджують вчинення вказаного адміністративного правопорушення, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 256, 284, 287 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Єщенко