Справа №711/7849/23
2-а/705/30/24
26 лютого 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Романової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2023 року близько 20 години 25 хвилин він йшов по своїм особистим справам по вулиці Чиковані в м. Черкаси, несподівано під'їхав автомобіль патрульної поліції та його зупинили. Один із працівників поліції заявив вимогу про надання документів, які посвідчують його особу. Не дивлячись на те що йому не повідомили підстави перевірки таких документів, його знайомий ОСОБА_2 , дістав з автомобіля його посвідчення водія та надав працівникам поліції. При цьому вважає, що працівники поліції безпідставно почали вимагали надати їм страховий поліс на автомобіль ВАЗ о2021 ХО, адже він не керував ним, а був зупинений працівниками поліції на відстані близько 20 м. від даного автомобіля, та не керував ним. В подальшому він не надав їм вказаний документ, оскільки рух автомобілем він не здійснював та підстав вимагати страховий поліс не було, в результаті цього поліцейський повідомив, що він керував автомобілем без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальність власників наземних транспортних засобів, чим порушив правила дорожнього руху.
Він з цим не погодився та взагалі не зрозумів причину його зупинки, в той час коли він рухався пішим ходом по вул. Чиковані, м. Черкаси, оскільки транспортним засобом він не керував, а просто йшов по тротуарній доріжці по своїм власним справам. Але незважаючи на його пояснення поліцейський склав постанову.
Постановою серії ЕАТ № 7994591 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, в якій зазначено, що він керував ТЗ без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальність власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового полісу, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
З даним твердженням працівника поліції, яке викладено в постанові серії ЕАТ № 7994591 від 22.10.2023 року, він категорично не згодний, адже він не керував автомобілем, не є учасником дорожнього руху, а відповідно не порушував ПДР України та не був зобов'язаний пред'являти страховий поліс працівникам поліції.
Він вважає, що капітаном поліції ОСОБА_3 не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред'явлено належних доказів, які б свідчили, що він керував транспортним засобом, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння мною будь-якого правопорушення, внаслідок чого вказана постанова підлягає скасуванню, так як розгляд справи відбувався з грубим порушенням вимог актів законодавства України, що регулює дорожній рух, встановлює поведінку та правила учасників дорожнього руху, а також підстави, умови та порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, оскільки поліцейським було складено завідомо незаконну постанову, на підставі якої останній притягнув його до адміністративної відповідальності за відсутності самої події адміністративного правопорушення, відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити його вину в скоєнні адміністративного правопорушення, що потягло за собою прийняття незаконної та необґрунтованої постанови.
Наголошує, що капітан поліції ОСОБА_3 не проінформував його про конкретну причину вимоги на пред'явлення ним посвідчення водія та страхового полісу, оскільки він не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення, підстав для перевірки документів не було.
Жодних доказів вчинення ним будь якого правопорушення, передбаченого КУпАП, працівниками поліції надано не було, хоча він неодноразово просив надати їх для ознайомлення.
Зауважує, що транспортирним засобом він не керував, а відповідно жодних вимог Правил дорожнього руху не порушував, тому у поліцейського не було правових підстав вимагати у нього для перевірки страховий поліс обов'язкового страхування цивільно правової відповідальність власників наземних ТЗ.
Просить суд скасувати постанову серії ЕАТ № 7994591 від 22.10.2023 року, винесену поліцейським поліцейського УПП в Черкаській області командиром роти капітана поліції 1 батальйону 4 роти Колісника Віталія Віталійовича, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн. та витрат на правничу допомогу.
На адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову оскільки позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Так, зазначають, що 22.10.2022 близько 20 години 39 хвилин командир роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_3 ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м.Черкаси та виконував службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про національну поліцію».
В цей час рухаючись по вул. Чиковані в м.Черкаси, поліцейським було встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 , керував транспортним засобом без полісу загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно п.2.1 Г «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Керуючись п.2.1 ПДР, поліцейський повідомив водія про підстави зупинки та про необхідність пред'явити посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу загальнообов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.
Після встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_4 , поліцейський в порядку, передбаченому ст.278 КУпАП та ст.279 КУпАП, розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому, роз'яснив йому права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.
Розглянувши справу у відповідності до ст.280 КУпАП на підставі ст.258, ст.283 КУпАП з врахуванням ч.2 ст.33 КУпАП, ч.2 ст.36 КУпАП, ст.252 КУпАП було винесено постанову ЕАТ №7994591 від 22.10.2023 за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Під час розгляду справи у позивача були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим відносно нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважають посилання позивача на той факт, що постанова винесена поліцейським, підлягає скасуванню, в зв'язку з тим, що не підтверджена належними та допустими доказами, не правдивими, оскільки на підтвердження вказаного факту до відзиву додано відеозапис з нагрудного службового відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано спілкування з позивачем, процедуру розгляду справи відносно позивача та факт відсутності чинного полісу загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб ВАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 на момент винесення оскаржуваної постанови 22.10.2023.
Крім того, вважають, що твердження позивача про те, що він не керував транспортним засобом, не відповідає дійсним обставинам справи, вказує на бажання позивача уникнути від адміністративної відповідальності, оскільки за допомогою нагрудних службових відео реєстраторів зафіксовано, що під час зупинки транспортного засобу поліцейські особисто бачили, що транспортним засобом керував саме позивач, який одразу після зупинки транспортного засобу вийшов зі сторони водійського сидіння, інших осіб в даному транспортному засобі не було та поруч із транспортним засобом люди не перебували. Також, факт керування позивачем транспортним засобом підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5 від 22.10.2023.
Вважають, що відповідач на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України надав суду усі наявні в нього докази щодо правомірності винесеного рішення, а позивач, в свою чергу, не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують його позицію та вказують на неправомірні дії відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду його представник Сененко К.В. направила письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та докази, надані сторонами по справі, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7994591, складеної ком.роти УПП в Черкаській області капітаном поліції Колісником Віталієм Віталійовичем, 22.10.2023 о 20:39:47 год. вул.Чиковані, 32/2 в м.Черкаси водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового полісу чим порушив п.2.1.г. ПДР - Відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цив.-прав. відповідальності власника наземних ТЗ., ч.1 ст.126 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано стягнення та накладено штраф у розмірі 425 гривень 00 копійок.
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, оскільки заперечує проти вчинення ним правопорушення, а відповідач у своєму відзиві фактично не спростував ці твердження позивача, а лише вказав, що поліцейський при винесенні вказаної постанови діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та долучив до матеріалів справи диск з відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, що не підтверджує аргументів, що містяться у відзиві.
Так, частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правова позиція щодо обов'язку доказування відповідачем вини позивача викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно п. п. 8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, а саме постанови серії ЕАТ №7994591 від 22.10.2023, складеної ком.роти УПП в Черкаській області капітаном поліції Колісником Віталієм Віталійовичем, в основу якого було покладено факт того, що позивач порушив вимоги п.2.1 г в ПДР, тобто керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового полісу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що на підтвердження обставин, вказаних у відзиві представником відповідача, було надано диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого не встановлено факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
За змістом оскаржуваної постанови, крім зазначеного відеозапису немає посилань на будь-які інші докази щодо вчинення позивачем правопорушення.
Дана обставина дає суду підстави зробити висновок про те, що процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з'ясовувалися, права особи - правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, дотримані не були.
Суд зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73700340).
Разом із тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_4 у його вчиненні, матеріали справи не містять, та відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Лише постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7994591 від 22.10.2023 не може вважатись доказом вчинення адміністративного правопорушення, таке рішення повинно бути обґрунтованим доказами.
Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а розгляд справи на місці носив формальний характер, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7994591 від 22.10.2023 року, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно приписів ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції в Черкаській області слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 73-77, 139, 243, 244, 245, 246, 250, 286, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії ЕАТ № 7994591 від 22.10.2023 року винесену поліцейським поліцейського УПП в Черкаській області командира роти капітана поліції 1 батальйону 4 роти Колісника Віталія Віталійовича, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення в розмірі 425 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р. В. Піньковський