Справа № 712/2062/24 Провадження № 2/712/1444/24
01 березня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради в особі департаменту економіки та розвитку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Черкаська окружна прокуратура, ГУНП в Черкаській області про спростування недостовірної інформації, -
ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до Черкаської міської ради в особі департаменту економіки та розвитку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Черкаська окружна прокуратура, ГУНП в Черкаській області про спростування недостовірної інформації .
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим ст. ст. 175 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї копії документів, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 2, 4, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Конституція України гарантує кожному право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію (частина 4 статті 32).
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Національним законодавством, а саме частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до статті 275 ЦК України вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Отже, відповідно до статті 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Спростування недостовірної інформації може здійснюватись як у спосіб захисту честі, гідності, ділової репутації, так і встановлення факту недостовірної інформації. У той же час, перший розрахований на наявність спору та здійснюється в порядку позовного провадження, другий, - коли метою є лише встановлення факту, що має юридичне значення та здійснюється в порядку окремого (непозовного) провадження.
Як слідує зі змісту позову його предметом позивач вказує є недостовірну на її думку інформацію, яку вона виявила у кримінальному провадженні № 12013250050001183 та яке наразі закрито, а їй відмовлено у скасуванні постанови про закриття вказаного кримінального провадження як слідчим суддею місцевого суду так і апеляційним судом.
Далі у позові зазначає, що недостовірна інформація міститься у кримінальному провадженні № 12013250050001183 від 05.11.2015 року, у цивільній справі № 712/14350/23 , у Черкаському апеляційному суді у справі № 712/14350/23, провадження № 11-2 сс/821/41/24 від 13 лютого 2024 року, архівних матеріалах Черкаської міської ради, які надані їй 21 вересня 2023 року
У відповідності до роз'яснень сформованих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. При цьому слід враховувати, що при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а також, що спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила.
Крім того, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.
Всупереч заначеного вимоги прохальна частина позовної заяви містять вимогу "вищевказані три документи, в яких міститься недостовірна інформація та котрі видала юр. особа, а саме відповідач, тобто Черкаська міська рада у особі департаменту економіки та розвитку мають бути відкликані".
Крім того, визначаючи суб"єктний склад учасників справи, позивач вказує третіми особами на стороні відповідача, Черкаську окружну прокуратуру та ГУНП України в Черкаській області. Проте, всупереч вимог ст. 53 ЦПК України не зазначає яким чином рішення у справі може вплинути на їх права та обов"язки.
З огляду на викладене, для усунення недоліків позовної заяви стороні позивача необхідно:
привести зміст позовних вимог у відповідність обраному способу захисту шляхом чіткого викладення позовних вимог та із зазначенням як змісту недостовірної інформації так і способу, у який поширювалася інформація, а також змісту спростування , яка саме інформація, який її зміст та обсяг підлягає спростуванню (фрази, частини фраз, певні речення, окремі висловлювання, подані заяви в цілому тощо), а також викласти зміст (фрази, частини фраз, певні речення, подані заяви в цілому тощо).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Роз'яснити позивачу, що заява про усунення недоліків позову, її копія та копії всіх документів, що додаються до неї у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України повинні бути надані у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 353 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради в особі департаменту економіки та розвитку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Черкаська окружна прокуратура, ГУНП в Черкаській області про спростування недостовірної інформації - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу , можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :