справа № 691/65/24
провадження № 1-кп/691/228/24
04 березня 2024 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадженні № 12023250380000426 відомості внесені 13.09.2023 року до ЄРДР про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Буг, Новобугського району, Миколаївської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше судимого: 27 лютого 2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці; 27 червня 2014 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України Вінницьким районним судом Вінницької області до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 2 місяці; 14 жовтня 2014 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом складання вказаного вироку суду з вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2014 року, призначено остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком 8 років, звільнився 10 листопада 2017 року - умовно-достроково, з невідбутою частиною покарання 2 роки 5 місяців 5 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим, зокрема, 14 жовтня 2014 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом складання вказаного вироку суду з вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2014 року призначено остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком 8 років, звільнився 10 листопада 2017 року - умовно-достроково, з невідбутою частиною покарання 2 роки 5 місяців 5 днів, маючи незняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став, та знову скоїв умисний корисливий злочин.
Так, 5 вересня 2023 року, близько о 15 годині, достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та який продовжено указом Президента України від 26.07.2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", на 90 діб, перебуваючи всередині житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належну ОСОБА_5 ударну електричну дриль марки "Витязь МЗЭП ДЭУ-1450-16" с.н. 00000049, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 4706/23 від 09 жовтня 2023 року, 984 гривні 83 копійки, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12023250380000426 від 13.09.2023 року надійшов до Городищенського районного суду Черкаської області в січні 2024 року. 17 січня 2024 року ухвалою судді Городищенського районного суду Черкаської області призначено підготовче судове засідання. 08 лютого 2024 року призначено судовий розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, та ухвалено про підготовку досудової доповіді на обвинуваченого.
04 березня 2024 року до судового засідання з'явились: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 ..
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, без повідомлення причин, заяв та/або клопотань не надавав.
Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Із врахуванням вимог ст. 325 КПК України, та думок учасників кримінального провадження, які не заперечували проти проведення судового розгляду у відсутність потерпілого, суд на місці ухвалив провести судовий розгляд в даному кримінальному провадженні у відсутність потерпілого ОСОБА_5 ..
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, можливість дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів та процесуальних витрат.
Судом роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України щодо скороченої процедури судового розгляду, та за згодою обвинуваченого ОСОБА_4 , свідчення якого відповідають суті обвинувачення, що правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, котрі не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій, роз'яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснені та зрозумілі.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора щодо розгляду кримінального провадження за нормами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, порядок їх дослідження.
Будучи допитаний судом, обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення, за яке повідомлено про підозру та пред'явлено обвинувачення, за ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, в скоєному розкаявся, та дав пояснення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння злочину, що наведені в обвинувальному акті, про те, що зранку 05.09.2023 року прийшов до ОСОБА_5 за його місцем проживання, по АДРЕСА_2 , випили, та потім повторно прийшов близько 15 год. 00 хв., в цей час ОСОБА_5 спав, а він взяв у нього дрель, яку потім здав та отримав за неї кошти в сумі 300 грн., які витратив на свій розсуд: придбав хліб та ковбасу. Стверджує, що відносини з потерпілим ОСОБА_5 підтримує, спілкується регулярно, після крадіжки попросив у потерпілого вибачення, останній до нього претензій не має. Зі слів обвинуваченого потерпілий ОСОБА_5 в суд не з'являється, так як не має ніяких претензій. Вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, кається.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце.
Суд, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як крадіжка за ознакою вчинення злочину повторно і в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 в судових дебатах зазначив, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, та перевірені судом у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, є доведеними за ч. 4 ст. 185 КК України, та з урахуванням характеризуючих даних на обвинуваченого, ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 заслуговує на покарання за скоєне у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням іспитового строку строком на 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України. Витрати, які були понесені в ході досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого, речові докази поверненню потерпілому за належністю.
Відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, не працює, має постійне місце проживання, сприяв розкриттю злочину та поверненню викраденого, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на нього не надходило.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, на обліку в нарколога та психіатра Городищенського РТМО не перебуває, дані досудової доповіді на обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також правову позицію прокурора, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне призначити покарання в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього деякі обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, що спонукатиме не вчиняти нових правопорушень під час випробування.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на залучення експерта, що становлять 260,00 грн., за проведення товарознавчої експертизи № 4706/23 від 09.10.2023 року, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, як і запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374, 394 КПК України, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з призначенням покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо останній протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 260,00 грн. (двісті шістдесят гривень 00 копійок).
Речовий доказ, б/в ударний електричний дриль марки "Витязь МЗЭП ДЭУ-1450-16" с. н. 00000049, що зданий на зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, повернути потерпілому ОСОБА_5 ..
Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку суду вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1