Справа № 569/19352/23
28 лютого 2024 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №382491, 24 вересня 2023 року о 03 год 15 хв в м. Рівне, вул. Олексинська, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 100 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння №891 від 24.09.2023.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що транспортним засобом 24 вересня 2023 року о 03 год 15 хв не керував, за кермом його автомобіля був його товариш ОСОБА_2 та просив закрити провадження у справі з підстав викладених у письмових запереченнях.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 24 вересня 2023 року близько 03 год 00 хв вона з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поверталися додому із дня народження, і останній був за кермом автомобіля Audi 100. Біля Золотіївського кільця поблизу м. Рівного, у них сталась поломка автомобіля. ОСОБА_2 пішов шукати евакуатор, для евакуації автомобіля. Приблизно через хвилин 15 біля повз них проїжджав екіпаж патрульної поліції, зупинившись біля них запитали чому порушуємо комендантську годину. Пояснивши ситуацію, інспектор патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння, як власнику транспортного засобу. На пояснення ОСОБА_1 про те, що останній не керував транспортним засобом, інспектор не відреагував та знову запропонував пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер. ОСОБА_1 погодився пройти огляд так, хоч і не запреречував про те, що вживав алкогольні напої, однак транспортним засобом не керував.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 29.09.2023, до нього у вечірній час зателефонував ОСОБА_1 та попросив забрати його та його знайому із дня народження з с. Олексин, Рівненського району, оскільки останній вживав спиртні напої. Близько 12 години ночі він приїхав до них та вже о 03 год вони поверталися до м. Рівне. На Золотіївському кільці в м. Рівне біля блок посту у них виникли технічні несправності у транспортному засобі, та рухатись далі було не можливо. Він зателефонувавши до знайомого викликав евакуатор та пішов на зустріч. Коли повернувся, то нікого вже не було. Зателефонувавши до ОСОБА_1 , останній повідомив, що він уже зі своєю знайомою вдома, а автомобіль залишили на місці зупинки. Тоді він евакуатором евакуювали даний автомобіль до СТО.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктом 2. 9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адмінправопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного спяніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.
Так, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, і проведення такого огляду" огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 цієї Постанови встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, затвердженої Наказом МВС МОЗ від 09.11.2015 №1452/735.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п.5 Порядку).
Відповідно до п. 15 розділу 3 Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Згідно п. 1, 7 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, вказаними нормами регламентовано, що особи, які керували транспортними засобами підлягають огляду у закладі охорони здоров'я лише у двох випадках: якщо вони відмовляються від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або не згодні з результатами такого огляду. Інших підстав огляду вказаних осіб у закладі охорони здоров'я не передбачено законодавством.
Так, за змістом пунктів 8, 12, 13 вищевказаного розділу Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Відповідно до п. 16 розділу 3 Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно оглянутого в судовому засіданні відеозапису з боді-камери працівників поліції №473137, який міститься на цифровому носії інформації DVD-R диск, - зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager», на яку останній погодився та пройшов на місці зупинки т/з з результатом - 2,40 ‰. Не погодившись із результатом ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі у якому знову останньому було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager - результат 1,8 проміле. ОСОБА_1 повторно висловив свою незгоду та недовіру вказаному алкотету, та просив відібрати біологічне середовище, однак жодних зразків біологічного середовища з метою виявлення стану сп'яніння не відбирались.
Вказані факти мають бути відображені у Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, що стосуються факту проведення лабораторних досліджень. Однак у матеріалах справи такий Акт відсутній. Окрім того, свідки при огляді у мед закладі залучені також не були, працівники поліції залучили їх після проведення огляду лікарем, під час складання протоколу.
За результатом огляду ОСОБА_4 , лікарем КП РОЦПЗН було складено висновок №891 від 24.09.2023 - алкогольне сп'яніння, також на вказаному відеозаписі відображено процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 автомобілем Audi 100 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння не доведений належними та допустимими доказами та спростовується показаннями самого правопорушника, свідків, вказаним відеозаписои із нагрудної камери поліцейських. А обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, і спростовуються як поясненнями ОСОБА_4 так і поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Статею 62 Конституції України закріплена презумція невинуватості особи, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її коритсть.
Згідно ст. ст. 1, 8 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, в тому числі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов"язків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що дії під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Статтями 3, 8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і дії принцип верховенства права.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Виходячи з наведеного, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_4 не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя -