Справа №568/178/24
Провадження №2/568/115/24
29 лютого 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менша 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 20 січня 2005 року. В шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2023 року шлюб між ними розірвано. На даний час вони разом не проживають, дитина проживає з позивачем та повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу дітям не надає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні немає.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнав частково. Відповідач вказує, що він офіційно непрацевлаштований, має мінливий. не стабільний дохід, та згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, вказавши в позовній заяві про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив.
Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 20 січня 2005 року, який рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2023 року розірвано. (а.с.6-7)
В шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони вказано батьками (а.с.4).
Дитина проживає з матір'ю, що не заперечується відповідачем.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і батька дитини.
Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи викладене вище, суд вбачає наявність законних підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд до досягнення дітьми повноліття.
Стосовно заперечень відповідача, щодо стягнення аліментів у частці від доходу, то суд зазначає, що непрацевлаштованість та відсутність доказів щодо заробітку (доходу) відповідача, не приводить до висновку, що аліменти мають бути присуджені у розмірі, як того хоче відповідач.
Аліменти у мінімальному гарантованому розмірі можуть бути присуджені коли відповідач доведе, що він спроможний платити їх лише в такому розмірі внаслідок стану здоров'я, наявності утриманців, тощо. Вказаних обставин відповідач не довів.
Стосовно посилання відповідача на стягнення аліментів у розмірі 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів визначає за вибором того з батьків дитини, разом з яким вона проживає. Оскільки позивач просить стягувати аліменти саме в частці від заробітку (доходу), підстави для зміни способу стягнення відсутні.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
ОСОБА_1 позов про стягнення аліментів на утримання дитини поданий до суду 02 лютого 2024 року.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2024 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Троцюк