Справа № 562/3705/23
"27" лютого 2024 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
його представник-адвокат Шендера О.М.,
представник відповідача Гладуненко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості, -
У поданій в суд позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ПрСП «Україна» заборгованість з орендної плати в розмірі 1555 грн. 49 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що йому належить частка майнового паю реорганізованого КПС «Агроспілка-Україна» на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року з визначеною часткою в розмірі 373 грн. або 0,0157 відсотків, серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року з часткою в розмірі 3208 грн., серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року з часткою в розмірі 952 грн. та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року з часткою в розмірі 2230 грн. або 0,0937 відсотків, всього загальною вартістю 6763 грн. Оскільки право на майновий пай виникло у нього в 2000 та 2001 роках, тому заборгованість за договором оренди майна №3 від 24 квітня 2000 року з орендної плати за 23 роки становить 1555 грн. 49 коп. Досудове врегулювання спору не призвело до його вирішення, а тому підлягає вирішенню в судовому порядку.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що вказані вище майнові сертифікати позивачем отримані 19 червня 2019 року, 23 серпня 2019 року та 06 січня 2023 року на підставі актів приймання-передачі, а тому доводи про набуття права вимоги про сплату орендної плати за цими сертифікатами з 2000 року є безпідставними. На момент укладення договору оренди майна №3 від 24 квітня 2000 року позивач не був стороною договору, тому такий договір не можна вважати підставою для нарахування та виплати йому орендної плати. Крім того, за укладеною 16 вересня 2016 року угодою про врегулювання взаємовідносин сторони дійшли згоди про те, що від дня укладення угоди вони не мають та не матимуть в майбутньому одна до одної жодних майнових та немайнових вимог і претензій стосовно майнових паїв КСП «Агроспілка-Україна».
Відповідь на відзив позивач не подавав.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просить в задоволені відмовити.
Заслухавши учасників, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.
За змістом частини другої статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
За загальним правилом право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦК України).
Згідно з пунктами 2.4, 2.5, 4.4 «Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств», затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року №315, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.
Для забезпечення ведення спільних справ співвласники можуть обрати уповноважену особу, якою може бути фізична або юридична особа. Уповноважена особа може наділятися повноваженнями щодо управління майном, що перебуває у спільній частковій власності, у разі передачі його юридичним або фізичним особам в оренду чи позику, а також надання допомоги співвласникам у разі його відчуження (п. 2.7, 2.7.1 Рекомендацій).
Пунктом 1.2 Рекомендацій визначено, що майновий пай, це частка майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, що належить члену такого підприємства або іншій особі, яка має на нього право, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай посвідчується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Аналогічні положення щодо документального підтвердження майнового паю члена підприємства свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за встановленим зразком містяться в пунктах 13, 14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28 лютого 2001 року №177.
Установлено, що ОСОБА_1 відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 12 липня 2021 року, належить частка майнового паю реорганізованого КПС «Агроспілка-Україна» на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року з визначеною часткою в розмірі 373 грн. або 0,0157 відсотків, серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року з часткою в розмірі 3208 грн., серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року з часткою в розмірі 952 грн. та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року з часткою в розмірі 2230 грн. або 0,0937 відсотків, всього загальною вартістю 6763 грн.
Указане майно за договором №3 від 22 лютого 2000 року оренди майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників, знаходиться в оренді відповідача ПрСП «Україна».
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Пунктом 5.1.1 договору оренди визначено, що орендар щорічно сплачує за користування майном в розрізі визначеної частки кожного співвласника майна (кожному співвласнику майна безпосередньо або через уповноважену особу) орендну плату в розмірі 1% вартості цієї окремо взятої частки майна.
Згідно довідки Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 16 листопада 2023 року №319 свідоцтва про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року, серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року видані ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі, а сертифікат серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року - за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 березня 2021 року в справі №562/570/20, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року та постановою Верховного Суду від 20 липня 2022 року.
Зазначені вище свідоцтва про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) документально підтверджують належність позивачу частки майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, яка знаходиться в оренді відповідача, та відповідно права на отримання орендної плати за користування його майном з часу набуття такого права, тобто з моменту отримання майнового сертифікату.
12 січня 2023 року позивач звертався до відповідача із заявою про виплату йому орендної плати за попередні роки з 2019 року та щорічно надалі за користування майном, належним йому згідно майнових сертифікатів серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року, серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року, проте таке досудове врегулювання спору не призвело до його вирішення.
Належних та допустимих доказів сплати орендної плати відповідач не надав, а позивач такі обставини заперечує.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення орендної плати з часу набуття такого права, а саме: за майновим сертифікатом серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року за рік в сумі 3,73 грн., за майновим сертифікатом серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року за рік в сумі 32,08 грн., за майновим сертифікатом серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року за чотири роки в сумі 38,08 грн. та за майновим сертифікатом серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року за чотири роки в сумі 89,20 грн., а всього на загальну суму 163,09 грн.
Доводи відповідача про укладення 16 вересня 2016 року угоди про врегулювання взаємовідносин, за якою сторони дійшли згоди про те, що від дня укладення угоди вони не мають та не матимуть в майбутньому одна до одної жодних майнових та немайнових вимог і претензій стосовно майнових паїв КСП «Агроспілка-Україна», є помилковими з огляду на принципи цивільного законодавства, стосується угода інших майнових сертифікатів.
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення в доход держави 112 грн. 51 коп. судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог (10,48%), оскільки позивач, як особа з інвалідністю другої групи звільнений від сплати судового збору.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» (35709, Рівненська область, Рівненський район, с.Здовбиця, вул.Шосова, 267, код ЄДРПОУ 30563100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) заборгованість з орендної плати в сумі 163 (сто шістдесят три) грн. 09 коп.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» в доход держави 112 (сто дванадцять) грн. 51 коп. судових витрат.
У решті вимог позивача відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст повного рішення виготовлено 05 березня 2024 року.
Суддя: