Справа № 532/126/22
Провадження № 1-кп/545/42/24
05.03.2024 року колегія суддів Полтавського районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018170190000072 від 09.02.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній раніше судимий та відбуває покарання за вироком суду у виді позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Прокурор також підтримала клопотання щодо залучення захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 щодо задоволення клопотань поклався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 також поклався на розсуд щодо вирішення клопотання прокурора. Також заявив клопотання про залучення іншого захисника, оскільки його договір з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області закінчується у березні 2024 року.
Заперечень щодо клопотання захисника про залучення іншого захисника не надійшло.
Потерпілі у судове засідання не з'явилися.
Дослідивши клопотання та матеріали справи в межах заявленого клопотання судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано до суду прокурором відповідно до ст.199 КПК України, яке відповідає вимогам ст.184 цього Кодексу.
Відповідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України), відбуває покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
При цьому інших об'єктивних даних щодо спростування характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_7 суду не представлено.
Враховуючи встановлені обставини і ризики, суд вважає, що вони в даний час свідчать про необхідність продовження дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та об'єктивну неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких видів запобіжного заходу, що передбачені ч.1 ст.176 КПК України, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище зазначеним ризикам, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Враховуючи викладене у всій сукупності, суд вважає, що на теперішній час лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Згідно ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Таким чином, участь захисника при розгляді даного кримінального провадження є обов'язковою.
У відповідності з положеннями ст. ст.12-14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року обвинувачений має право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Одним із суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги є відповідні центри, що передбачено п.1 ч. 1 ст. 15, ст. 16 вищезазначеного Закону.
Зі змісту ст.53 КПК України вбачається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 КПК України, виключно у випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 (шістдесят) днів та залучити захисника для захисту прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 на весь час розгляду справи у суді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 315, 331 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, а саме з 05 березня 2024 року до 03 травня 2024 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» - для виконання.
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України захисника на весь час розгляду справи у суді та забезпечити його прибуття для участі у розгляді даного кримінального провадження 03.04.2024 року о 14 год. 00 хв.
Копію ухвали для виконання надіслати Регіональному центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3