Дата документу 04.03.2024Справа № 554/1616/24
Провадження № 3/554/598/2024
04.03.2024 р. м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Горбунова Я. М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянка України, на утриманні має одну неповнолітню дитину, заміжня, працююча продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу №1126 від 09.02.2024 р. ОСОБА_1 за адресою м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 16, 09.02.2024 р. о 16 год. 48 хв. не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарів за місцем їх реалізації; не забезпечено проведення розрахункової операції через РРО.
Таким чином, дії ОСОБА_1 ініціатор складення протоколу кваліфікував за ч. 1 ст. 155-1 КупАП, а саме, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала. Зазначила, що за результатами проведеної перевірки, на неї як на працівника, складено протокол про адміністративне правопорушення та Акт (довідка) фактичної перевірки, згідно яких її звинувачують у порушенні ведення товарного обліку та незабезпечення проведення розрахункових операцій через РРО на суму 5294,90 грн.
Згідно Трудового договору від 01.11.2023 р. та Посадової інструкції продавця непродовольчих товарів від 01.11.2023р. в її обов?язки входить обслуговування покупців в торговельному залі та проведення розрахунків на касі, ведення товарного обліку в її обов?язки не входить.
На її робочому місці встановлено комп?ютерна система з програмою обліку 1С. Для видачі чеків ми використовуємо фіскальний реєстратор моделі MG N707TS. Фіскальний реєстратор не є окремим самостійним елементом, а здійснює свою функцію виключно в складі комп?ютерної системи. Він не має клавіатури і працює під управлінням програми 1С. Крім видачі чеків він обробляє і зберігає інформацію лише про суми продажів. В кінці дня при передачі Z-звіту в ДПС пам?ять фіскального реєстратора обнуляється, тобто на Х або Z звітах не видно коштів на початок робочого дня, а тільки продажі протягом дня. На кінець робочого дня 09.02.2024р. готівкові продажі на суму 8932,10 грн.
Коректно звіряти готівкові гроші в касі з програмою 1С, де показано кошти на початок дня, продажі протягом дня, видача коштів протягом дня та залишок готівкових коштів на кінець дня. В програмі 1С стовпчик «Прихід» (тобто - продажі за готівку) співпадає з даними Z звіті фіскального реєстратора.
Згідно даних програми 1С за 09.02.2024р., а саме, стовпчик «Початковий залишок» вказується сума 5294,90 грн., тобто ці кошти в касі були на початок дня, як розмінні банкноти та монети і вони не можуть вважатися як необліковані кошти.
Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , встановив наступне.
Відповідальність за ч.1 ст. 155-1 КУпАП настає за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Як встановлено з протоколу підставою для складання протоколу було нібито порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме, ОСОБА_1 не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарів за місцем їх реалізації; не забезпечено проведення розрахункової операції через РРО.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 9 і 245 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.п. 2.13 Положення про ведення про касових операцій в національній валюті України №637 визначено, що підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі. Відсутність такої розмінної монети є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 КУпАП.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Однак, в Протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, так як в порушення вимог ст. 256 КУпАП, не розкрито зміст порушення, не вказано при здійсненні яких саме розрахункових операцій ОСОБА_2 допущено порушення, а лише констатовано факт вчинення такого порушення та зроблено посилання на норму, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та позбавляє суд можливості оцінювати ці дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
Також до письмових пояснень ОСОБА_1 було додано копію роздруківки про наявність готівкових коштів, 09.02.2024 р., у розмірі 5294, 00 грн., що вказує на те, що кошти в касі були на початок робочого дня.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, що передбачає відповідальність за вчинення окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Зі змісту Протоколу не видно, які саме дії та при проведенні яких конкретних розрахункових операцій вчинила порушниця, як вона при цьому діяла, а констатується лише факт вчинення такого порушення.
Наведене свідчить, що в діянні ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу інкримінованого їй правопорушення, що виключає відповідальність особи, так як відсутній його склад в цілому.
Єдиним наданим до суду доказом на підтвердження обставин, викладених у Протоколі є копія Акту (довідки) фактичної перевірки від 09.02.2024 року з відомостями про результати перевірки з пояснюючою запискою до нього. (
Разом із тим, будь-яких прямих доказів на підтвердження зазначених в Протоколі фактів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано. Ініціатором складення протоколу не здійснено відео- чи фотофіксацію вчиненого особою правопорушення. Даних про наявність чи відсутність свідків або очевидців правопорушення, Протокол також не містить.
Беручи до уваги той факт, що посадовою особою у Протоколі не викладено об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, суд не має можливості перевірити, чи є наданий до суду Акт належним доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак не приймається до уваги суду в такій якості.
Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою внутрішнього переконання чи системою поза межами розумного сумніву , який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В контексті наведеного варто зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Так, жодний із наданих до суду доказів, не підтверджує без усіляких сумнівів, що саме ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок проведення розрахункових у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у зв'язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
За таких підстав вина у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами, а тому, не може слугувати доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я.М.Горбунова