Дата документу 05.03.2024Справа № 554/1428/24
Провадження № 3/554/538/2024
05 березня 2024 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І., розглянувши в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в магазині по АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №987 від 06.02.2024 року, слідує, що ОСОБА_1 порушив встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме не забезпечено: ведення у встановленому законом порядку обліку товарів за місцем їх реалізації; проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операції, чим порушено п.п. 1, 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95 ВР, в редакції ЗУ від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ із змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживанням процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено.
Обставин що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушників, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, щире розкаяння винного, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 155-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька