Справа № 541/647/24
Провадження № 2-н/541/52/2024
Іменем України
05 березня 2024 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення зі Приватного підприємства імені Зубковського заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2016 року у розмірі 8926,64 грн. та судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.,
встановив:
Адвокат Батієнко Я.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення зі Приватного підприємства імені Зубковського заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2016 року у розмірі 8926,64 грн. та судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Розглянувши надані матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тобто, у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно ч.2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до положень п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, також до заяви додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тобто, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Так, заявник у заяві про видачу судового наказу зазначає, що 26.12.2016 року між ОСОБА_1 та ПП імені Зубковського було укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований 25.06.2018 року, номер запису про інше речове право 26832852. Право оренди за цим Договором припинено 29.12.2023 року у зв'язку із закінченням терміну на який його було укладено. Станом на 16 січня 2024 року і до дня звернення до суду із заявою ПП ОСОБА_2 не виплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 рік в розмірі 8926,64 грн.
В порушення приписів ч. 3 ст. 163 ЦПК України, заявником не надано доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи наведене, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення зі Приватного підприємства імені Зубковського заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2016 року у розмірі 8926,64 грн. та судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Копію цієї ухвали для відому направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя: Л. Г. Шатілова