29 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 904/562/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача(відповідач за зустрічним позовом ): Балджи К.В.
Відповідача (позивач за зустрічним позовом): Кісенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Григоревської Ірини Вікторівни
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023
(головуючий - Іванов О.Г., судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.)
у справі №904/562/23
за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області
до Фізичної особи-підприємця Григоревської Ірини Вікторівни
про стягнення 1 344 654 грн
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Григоревської Ірини Вікторівни
до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області
про зобов'язання виконати умови договору поставки №148 від 08.11.2022,
Короткий зміст позовних вимог
1. Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області (далі- ВК Маріупольської міськради, позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до СПД ФО Григоревської Ірини Вікторівни (далі - СПД ФО Григоревської І.В., відповідач) про стягнення 1 344 634,00 грн.
2. Первісний позов обґрунтовано тим, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за договором поставки товару № 148 від 08.11.2022, оскільки частина поставленого відповідачем товару не відповідає умовам договору, отже, позивач просить повернути суму попередньої оплати.
3. СПД ФО Григоревська І.В. звернулась до суду з зустрічним позовом, про зобов'язання ВК Маріупольської міськради виконати в натурі умови договору поставки № 148 від 08.11.2022 в повному обсязі, шляхом прийняття від ФОП Григоревської І.В. товар - куртки зимові для дівчаток р.p. 86-180 см - 2141 штук, куртки зимові для хлопчиків р.p. 86-180 см - 2343 штук, куртки зимових для хлопчиків р.p. 185-190 см - 5 штук, на загальну суму 4 484 510,00 грн. за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором.
4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом не подавались заявки на покупку товару, позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача з вимогою виконати приймання товару за договором, однак, відповідач відмовляється приймати товар, посилаючись на невідповідність якості поставленого товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, зобов'язано ВК Маріупольської міськради виконати в натурі умови договору поставки № 148 від 08.11.2022 в повному обсязі, шляхом прийняття від ФОП Григоревської І.В. товару - курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків на загальну суму 4 484 510 грн, за видатковою накладною, в порядку та на умовах, визначених договором. Виконано розподіл судових витрат.
6. Судове рішення за мотивовано тим, що:
- ВК Маріупольської міськради було виконано попередню оплату за договором у розмірі 1 344 634,00 грн, водночас, заявки на постачання товару від ВК Маріупольської міськради до СПД ФО Григоревської І.В. не направлялись;
- водночас, постачальником виконано поставку частини товару на загальну суму 478.521,00 грн;
- ВК Маріупольської міськради відмовляється приймати поставлений товар, посилаючись на невідповідність товару умовам договору, у зв?язку з чим, покупцем складено акт про невідповідність товару, без участі представника СПД ФО Григоревської І.В.;
- на час прийняття рішення у справі СПД ФО Григоревська І.В. не відмовилась від постачання товару за договором, та надала суду копії технічних паспортів на товар, тоді як ВК Маріупольської міськради відмовляється приймати товар;
- таким чином наявні підстави для задоволення зустрічного позову, а у задоволенні первісного позову необхідно відмовити.
7. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ВК Маріупольської міськради задоволено частково, стягнуто з СПД ФО Григоревської І.В. на користь ВК Маріупольської міськради 866 133,00 грн попередньої оплати та судовий збір. В решті позовних вимог за первісним позовом - відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ВК Маріупольської міськради виконати в натурі умови договору поставки № 148 від 08.11.2022, шляхом прийняття від ФОП Григоревської І.В. товару - курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків у кількості 479 штук на загальну суму 478.521,00 грн, за видатковою накладною, в порядку та на умовах, визначених договором. Стягнуто з ВК Маріупольської міськради на користь СПД ФО Григоревська І.В. 1 342,00 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
8. Постанову мотивовано тим, що:
- сторонами погоджено всі необхідні умови для поставки товару, матеріалами справи підтверджено направлення покупцем заявок контактній особі постачальника, у формі таблиць з використанням месенджера, що підтверджено скріншотами переписки;
- постачальником виконано поставку частини товару, за адресами у м. Дніпро та м. Калуш. Апеляційним судом визнано безпідставним посилання покупця, на невідповідність товару умовам договору, оскільки, акти про невідповідність товару складено ВК Маріупольської міськради в односторонньому порядку. Таким чином, апеляційний суд встановив, що є обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання ВК Маріупольської міськради Донецької області виконати в натурі умови договору поставки, шляхом прийняття від СПД ФО Григоревської І.В. товару - курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків у кількості 479 штук на загальну суму 478 521,00 грн. Водночас, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2022, а постачальником не надано доказів поставки товару до моменту закінчення строку договору у інші 13 регіонів України, та зважаючи на відмову ВК Маріупольської міськради від прийняття товару, отже, позовні вимоги за зустрічним позовом, в частині зобов'язання ВК Маріупольської міськради, виконати в натурі умови договору поставки, шляхом прийняття товару - курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків в іншій частині (за виключенням курток у кількості 479 штук на загальну суму 478 521,00 грн.) задоволенню не підлягають;
- щодо вимог ВК Маріупольської міськради про повернення попередньої оплати за договором, зважаючи на те, що постачальником поставлено частину товару за договором, враховуючи, що суд встановив наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову, таким чином, вимоги ВК Маріупольської міськради про повернення попередньої оплати за договором підлягають частковому задоволенню, з відповідача за первісним позовом на користь позивача належить стягнути 866 133,00 грн попередньої оплати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
9. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, СПД ФО Григоревська І.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
10. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає про неналежне дослідження апеляційним судом обставин справи та вказує на неврахування апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 914/249/21, від 28.06.2022 у справі № 922/1280/21, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20, від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18 щодо електронного цифрового підпису на електронному документі, а також, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 щодо розгляду електронного листування між особами у месенджері, як доказу у справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. ВК Маріупольської міськради подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в якому позивач за первісним позовом, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ВК Маріупольської міськради та СПД ФО Григоревською І.В. підписано договір №148 від 08.11.2022 (далі - договір). У порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник передає у власність Покупцеві, Покупець приймає та оплачує Куртки дитячі для здійснення заходів і підтримки внутрішньо-переміщених або евакуйованих осіб (далі - Товар), за кодом ДК 021:2015 -18410000-6 - Спеціальний одяг. Загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена Сторонами у Специфікації, що є додатком №1 до цього Договору (п. 1.1 договору).
13. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. Товар, який Постачальник зобов'язується передати Замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику, а також протягом строку придатності (гарантійного терміну). Постачальник повинен засвідчити якість Товару, що поставляється, належними документами (гігієнічним висновком, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, технічним паспортом тощо), які надаються Покупцю разом з Товаром (п. 2.1 договору).
14. Постачальник гарантує якість та надійність Товару (п. 2.2 договору).
15. Ціни на Товар, що поставляється Постачальником вказуються у Специфікації. Сторони визначають, що ціни на Товар, вказані у Специфікації, є дійсними на дату укладання цього Договору та погоджені Сторонами (п. 3.1 договору).
16. Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить 4 484 510,00 грн. без ПДВ (п. 3.3 договору).
17. За умовами розділу 4 Договору поставка товару здійснюється згідно із заявками покупця.
18. Згідно із п. 4.3 договору приймання - передача товару по кількості та якості проводиться відповідно до товаросупровідних документів.
19. Термін поставки Товару: по 20.11.2022 приймання Товару за якістю проводиться відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 № П-7 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ГОСТ для даного виду Товару (п. 4.6 договору).
20. У разі якщо Постачальник не може поставити Товар, зазначений у специфікації, у строк, ви значений Договором, він зобов'язаний протягом 2-х (двох) робочих днів з дати надання заявки на поставку Покупцем, повідомити про це Покупця (п. 4.8 договору).
21. При виникненні претензій по некомплектності чи якості товару, постачальник повинен замінити неякісний товар, або довезти недостатню кількість товару (п. 4.9 договору).
22. Протягом 3 робочих днів з дати укладання договору Постачальник має надати Покупцю рахунок для здійснення попередньої оплати за товар (п. 5.2 договору).
23. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості товару (партії товару), а саме 1 344 654,00 грн., без ПДВ, без ПДВ, протягом 7 (семи) робочих днів з дати надання рахунку на оплату, решта 70% суми 3 139 856,00 (три мільйони сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість грн. 00 коп,), без ПДВ протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання Товару, відповідно до дати накладної про прийняття Товару (п. 5.3 договору).
24. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного у п.8.1. цього договору, та закінчується 31.12.2022, а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 8.2 договору).
25. ВК Маріупольської міськради та СПД ФО Григоревською І.В. підписано додаток 1 до договору. Згідно даної специфікації погоджено поставку товару: куртка зимова для дівчаток, р.р 86-180 см.; куртка зимова для хлопчиків, р.р. 86-180 см; куртка зимова для хлопчиків, р.р. 185-190 см. Всього 4.484.510,00 грн. без ПДВ.
26. Позивачем та відповідачем підписано додаток 2 до договору, яким погоджено технічне завдання - технічні характеристики товару, а саме курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків, розмірну сітку та необхідну кількість.
27. Так, згідно з п. 4.1 Договору, Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2020) - згідно із заявками Покупця. Сторонами також узгоджено місця поставки у п. 4.5 Договору (загалом 15 місць).
28. ВК Маріупольської міськради та СПД ФО Григоревською І.В. підписано додаткову угоду №1 від 18.11.2022 до договору. Даною додатковою угодою сторонами погоджено внести зміни в Розділ 4 «Умови поставки та приймання-здавання товару». Пункт 4.6 договору викласти в новій редакції: «Термін поставки товару: по 15.12.2022».
29. ВК Маріупольської міськради та СПД ФО Григоревською І.В. підписано додаткову угоду №2 від 15.12.2022 до договору. Даною додатковою угодою сторонами погоджено внести зміни в Розділ 4 «Умови поставки та приймання-здавання товару». Пункт 4.6 договору викласти в новій редакції: «Термін поставки товару: по 25.12.2022».
30. Згідно з платіжним дорученням №171 від 24.11.2022 ВК Маріупольської міськради перераховано СПД ФО Григоревській І.В.1 344 654,00 грн., в якості передоплати за товар, що передбачено умовами п. 5.3 Договору.
31. ВК Маріупольської міськради складено Акт про невідповідність товару від 26.11.2022, що надійшов за адресою м. Калуш, вул. Грушевського, 13. Згідно Акту товаросупровідні документи відсутні. Документи, що посвідчують якість товару відсутні. Товар частково не відповідає умовам договору. Також, ВК Маріупольської міськради складено Акт про невідповідність товару від 28.11.2022, за адресою м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23. Згідно Акту товаросупровідні документи відсутні. Документи, що посвідчують якість товару відсутні. Товар частково не відповідає умовам Договору. Акти підписано представниками ВК Маріупольської міськради одноособово.
32. ВК Маріупольської міськради звернувся до СПД ФО Григоревською І.В. з претензіями щодо повернення суми попередньої оплати. У претензії від 28.11.2022, зазначалось, що на виконання умов договору, покупцем здійснено попередню оплату у розмірі 1 344 654, 00 грн, постачальником поставлено частину товару за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23. В процесі приймання-передачі поставленого товару, покупцем виявлено, що асортимент частини товару не відповідає умовам договору, а саме специфікації та технічному завданню у додатку № 2, які є невід'ємними частинами договору. Зокрема, фактично надійшло 327 шт. курток зимових для дівчаток р.p. 86-180 см, з яких не відповідають умовам договору - 179 шт. Фактично надійшло 126 шт. курток зимових для хлопчиків р.p. 86-180 см., з яких не відповідають умовам договору - 75 шт.
У претензії від 26.11.2022 зазначено, що постачальником поставлено частину товару за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 13. В процесі приймання-передачі поставленого товару, покупцем виявлено, що асортимент частини товару не відповідає умовам договору, а саме специфікації та технічному завданню у додатку № 2, які є невід'ємними частинами договору. Зокрема, фактично надійшло 12 шт. курток зимових для дівчаток р.p. 86-180 см, з яких не відповідають умовам договору - 12 шт. Фактично надійшло 14 шт. курток зимових для хлопчиків р.p. 86-180 см., з яких не відповідають умовам Договору - 14 шт. Крім того, у претензіях зазначено, що постачальником в порушення умов договору, не надано усіх необхідних товаросупровідних документів, відсутні документи, які передбачено п.п. 2.1, 4.3, 5.1 договору.
Позиція Верховного Суду
33. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
35. Предметом спору у справі є вимоги за первісним позовом про стягнення з СПД ФО Григоревської І.В. попередньої оплати у розмірі 1 344 654, 00 грн за договором поставки. За зустрічним позовом про зобов'язання ВК Маріупольської міськради виконати в натурі умови договору поставки в повному обсязі, шляхом прийняття від ФОП Григоревської І.В. товар - куртки зимові для дівчаток р.p. 86-180 см - 2141 штук, куртки зимові для хлопчиків р.p. 86-180 см - 2343 штук, куртки зимові для хлопчиків р.p. 185-190 см - 5 штук, на загальну суму 4 484 510,00 грн, за видатковою накладною, в порядку та на умовах, визначених договором.
36. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
37. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
38. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
39. В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
40. Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
41. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
42. Згідно із положеннями частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
43. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
44. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
45. Положеннями частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
46. Судами встановлено, що між ВК Маріупольської міськради та СПД ФО Григоревською І.В. було укладено договір поставки товару (одяг дитячий), за яким СПД ФО Григоревська І.В. зобов'язалася поставити ВК Маріупольської міськради товар (за асортиментом погодженим у договорі та специфікаціях), а останній прийняти та оплатити його.
47. Сторонами підписано додаток 1 до договору, специфікацію з найменуванням товару, на загальну суму 4.484.510,00 грн без ПДВ. Крім того сторонами підписано додаток 2 до договору, яким погоджено технічне завдання - технічні характеристики товару, а саме курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків, розмірну сітку та необхідну кількість. Також, сторони погодили умови поставки товару у розділі 4 договору, саме у 15 регіонів України. На виконання договору ВК Маріупольської міськради було здійснено попередню оплату за договором, у розмірі 1 344 654, 00 грн.
48. Апеляційним судом встановлено, що на виконання умов договору, постачальником поставлено частину товару за адресами: м. Калуш, вул. Грушевського, 13 та м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, на загальну суму 478 521, 00 грн. Однак, ВК Маріупольської міськради безпідставно, в односторонньому порядку, відмовився виконувати умови договору та приймати товар, з посиланням на те, що товар не відповідає умовам договору, про що, ВК Маріупольської міськради, було складено акти про невідповідність товару, підписані покупцем.
49. Оцінивши подані сторонами докази, судом апеляційної інстанції, відхилено доводи ВК Маріупольської міськради про невідповідність товару, оскільки, акти було складено покупцем в односторонньому порядку, без дотримання ним алгоритму дій передбачених договором та п.п. 11, 16 Інструкції П-7, щодо приймання товару за якістю.
50. З урахуванням встановленого, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що є обґрунтованим зустрічний позов в частині зобов'язання ВК Маріупольської міськради виконати умови договору шляхом прийняття від СПД ФОП Григоревської І.В. товару - курток зимових для дівчаток, курток зимових для хлопчиків у кількості 479 штук на загальну суму 478 521,00 грн, за видатковою накладною, в порядку та на умовах, визначених договором, які було поставлено продавцем. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом апеляційним судом відмовлено, з посиланням на те, що ФОП Григоревською І.В. не надано доказів поставки товару, у інші 13 регіонів України, до моменту закінчення строку договору.
51. Щодо первісних позовних вимог, зважаючи, що апеляційним судом встановлено обставини щодо поставки тільки частини товару на суму 478 521,00 грн, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, про наявність підстав для задоволення первісного позову про стягнення з СПД ФО Григоревської І.В. на користь ВК Маріупольської міськради 866 133, 00 грн попередньої оплати, виконаної покупцем за договором.
52. Не погоджуючись з висновками апеляційного суду скаржник зазначає, що апеляційним судом, в порушення положень ст.ст 236, 237 ГПК України, безпідставно зроблено висновок про те, що ВК Маріупольською міськрадою було зроблено заявки продавцю на постачання товару, як передбачено умовами договору. Водночас, скаржник, посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та вказує на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 914/249/21, від 28.06.2022 у справі № 922/1280/21, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20, від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18 щодо електронного цифрового підпису на електронному документі, а також, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 щодо розгляду електронного листування між особами у месенджері, як доказу у справі.
53. За змістом пункту 1 частини 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
54. Отже, під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.
55. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
56. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
57. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
58. До того ж алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
59. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає, що такі доводи не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду, з огляду на наступне.
60. Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
61. Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено нший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
62. Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
63. З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 ГПК України). (наведений висновок є усталеним та його викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21).
64. Як вбачається із змісту постанови Верховного Суду у справі № 914/249/21, на яку посилається скаржник, Суд скасовуючи судові рішення у справі вказував на те, що оригінали всіх доданих до позовної заяви копій електронних доказів, які намагався витребувати у позивача відповідач, суду надані не були, відповідно, суди розглянули дану справу на підставі наданих позивачем паперових копій таких електронних доказів, в тому числі, договору, про укладення якого заперечував відповідач.
65. У постанові Верховного Суду від 28.06.2022 у справі № 922/1280/21, Суд зазначив, що підприємством надано до матеріалів справи роздруківку з його електронної пошти та фотокопії листування з мобільного додатка «Viber» як доказ на підтвердження замовлення відповідачем в'язальної машини діаметром 13 дюймів. Надана підприємством роздруківка з електронної пошти та фотокопії листування з мобільного додатка не є належними доказами замовлення товариством товару, оскільки відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом товариства. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. За умовами укладеного сторонами договору погоджено чітку форму, в якій має відбуватись замовлення покупцем виробничого обладнання, а саме письмову форму шляхом підписання специфікації до договору, а не будь-яке листування.
66. Зі змісту судових рішень у справі № 910/8554/20 вбачається, що предметом спору у справі є вимоги про стягнення штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки щодо поставки товару, згідно із заявкою позивача, у зв'язку з чим відповідачу, відповідно до пункту 7.2, договору нараховано штраф. У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20 вказано, що позивач направив відповідачу в електронному вигляді заявку щодо поставки товару, визначеного у специфікації, що підтверджується наявною в матеріалах справи паперовою копією скриншоту вебсторінки електронної пошти позивача. Суд вказав, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV.
67. У постанові від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 Суд вказав, що надана позивачем роздруківка електронної переписки з відповідачем (паперова копія знімка екрана монітора комп'ютера) не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем письмової заявки про надання послуг за договором. З копії знімка екрана монітора комп'ютера не вбачається, лист якого саме змісту було відправлено на електронну адресу. Роздруківка електронної переписки не може вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, оскільки не містить електронного підпису.
68. У справі № 922/1151/18 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за договором поставки, зазначив, що суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що законодавством України передбачені спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють листування електронною поштою, а саме Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції на момент спірних правовідносин). Першим передбачено визначення електронного документа - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, а також те, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора. Другий безпосередньо, визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають при використанні ЕЦП. Наданий лист - це роздруківка з сайту відповідача, яка не містить вказаних реквізитів. При цьому умовами договору не визначено можливість використання електронного листування нарівні з паперовими носіями, а в реквізитах сторін договору не вказані електронні адреси, які для цього використовуються.
69. Водночас, скаржник також, у касаційній скарзі посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.
70. У вказаній постанові Велика Палата зазначила наступне: «поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.»
71. До того ж Велика Палата Верховного Суду, у постанові у справі № 916/3027/21, не знайшла підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20, від 28.06.2022 у справі № 922/1280/21, оскільки, як зазначила Велика Палата, у всіх наведених постановах Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів), в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах. При цьому в указаних постановах касаційні суди не формулювали висновок, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як допустимі докази.
72. У справі, що розглядається Судом, апеляційний суд зазначаючи про те, що ВК Маріупольської міськради звертався до постачальника з заявкою про постачання товару, посилався на наступне: договором не передбачено вимог до змісту заявок на поставку товару, порядку їх підписання та направлення постачальнику. У додатках до договору сторонами не узгоджено примірника заявки, тощо. Матеріалами справи підтверджено, що покупцем направлено заявки контактній особі постачальника у форматі таблиць Excel з використанням месенджера, що підтверджується скріншотами переписки в месенджері, які надано до суду першої інстанції. Позивач за зустрічним позовом не заперечував отримання таких таблиць. Більше того, у відповіді на відзив на зустрічний позов, останній також надавав скріншот з відповідної таблиці Excel, що додатково підтверджує факт її отримання контактною особою постачальника. Водночас, представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні зазначав про те, що відповідні кількісні дані, вказані в таблиці Excel, коригувались сторонами додатково у телефонному режимі.
73. Таким чином, у справі, що розглядається Судом, апеляційний суд, зважаючи на положення ст.ст. 75, 79 ГПК України, а також враховуючи, що сторонами у договорі, додатках до нього, специфікаціях, погоджувались всі необхідні умови для поставки товару, кількість, характеристики, якість, місто поставки тощо, а також, зважаючи на пояснення сторін та на те, що постачальником незаперечувався факт отримання ним у переписці відповідних таблиць, з необхідним асортиментом товару, отже, апеляційний суд визнав безпідставним посилання постачальника на ненадання йому заявок покупцем на постачання товару.
74. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд вважає безпідставним посилання скаржника на неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах 19.10.2023 у справі № 914/249/21, від 28.06.2022 у справі № 922/1280/21, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20, від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, оскільки, відповідні висновки судами у вказаних справах прийнято за інших фактичних обставин, до того ж, в указаних постановах касаційні суди не формулювали правовий висновок, про те, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як допустимі докази.
75. Водночас, Суд звертає увагу, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
76. Натомість зміст поданої скаржником касаційної скарги переконливо свідчить про те, що його доводи зводяться виключно до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, адже, як зазначено вище, позивач за зустрічним позовом належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
77. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, при цьому, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі скаржник вказує на неналежне дослідження доказів апеляційним судом, і наведені скаржником аргументи тісно пов'язані між собою, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга, подана на підставі п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду, необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
79. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
80. Враховуючи викладене, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023, необхідно залишити без змін.
Розподіл судових витрат
81. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Григоревської Ірини Вікторівни залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №904/562/23 залишити без змін.
3. Поновити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №904/562/23.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді І.Д. Кондратова
О.О. Мамалуй