04 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/961/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Кот Вікторії Володимирівни,
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.09.2023 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024
за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі:
Благовіщенської міської ради;
Східного офісу Держаудитслужби
до: Благовіщенського академічного ліцею "Лідер";
фізичної особи-підприємця Кот Вікторії Володимирівни
про: стягнення коштів у сумі 258 730 грн;
витребування майна вартістю 258 730 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кіндерленд",
Фізична особа-підприємець Кот Вікторія Володимирівна (далі - ФОП Кот В.В., відповідач-2, скаржник) звернулася 23.02.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 (повний текст постанови виготовлено 16.02.2024) зі справи № 912/961/23; ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, відповідач-2 звернувся із заявою про зупинення виконання спірних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову є вимоги про: 1) стягнення з ФОП Кот В.В. 258 730 грн, одержаних за нікчемним договором поставки від 01.11.2021 №552/10; 2) витребування з Благовіщенського академічного ліцею "Лідер" в дохід держави, в особі Благовіщенської міської ради, майданчик для дітей з особливими освітніми потребами на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів", вартістю 258 730 грн, одержаний за нікчемним договором поставки від 01.11.2021 № 552/10. Отже, загальна сума позовних вимог не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідач-2 не обґрунтовує жодними доводами в розумінні вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Натомість касаційна скарга ФОП Кот В.В. не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі. При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Кот В.В. на спірні судові акти в справі № 912/961/23, оскільки такі не підлягають касаційному оскарженню.
Зважаючи на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, заява скаржника про зупинення виконання спірних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку розгляду не підлягає.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Кот Вікторії Володимирівни на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 зі справи № 912/961/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова